61-річний намісник монастиря УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі митрополит Павло (у житті Петро Лебідь) в останні тижні став чи не найвпізнаванішим персонажем новин, які не пов’язані з подіями на фронті.
Саме він став уособленням протистояння УПЦ з державою, яка намагається виселити представників цієї церкви з території заповідної лаври. Він ніколи не добирав слів у спілкуванні з пресою та навіть політиками, а зараз взагалі дозволяє собі особисті погрози та випади навіть у бік президента та його родини.
А затримання його СБУ й домашній арешт за підозрою у виправдовуванні російської агресії стали кульмінацією цього протистояння.
Митрополит Павло вважається одним з найвпливовіших ієрархів УПЦ Московського патріархату і саме його завжди зараховували до так званого «проросійського крила» цієї церкви. Він хвалився своїми стосунками і з президентом Росії Путіним, і з керівництвом Російської православної церкви.
Десятиліттями він розбудовував Києво-Печерську лавру, хоча за методи поводження з пам’ятками та комерціалізацію монастиря його багато критикували.
Він був близьким до влади у часи президента Леоніда Кучми, а особливо в часи Віктора Януковича. І постійно опинявся в епіцентрі різноманітних скандалів — часто конфліктував з журналістами, не приховував свій розкішний спосіб життя і навіть проклинав неугодних політиків.
А за любов до шикарних автомобілів марки «Мерседес» і отримав своє неформальне прізвисько, яке йому дали журналісти.
Ми зібрали для вас найважливіше про митрополита Павла, щоб краще розуміти його становище і вплив зараз.
Будівничий, але зі скандалами
Владика Павло народився на Рівненщині, спочатку навчався в торговельному технікумі, а після служби в армії — в Московській духовній семінарії.
Ще при союзі його відправили намісником старовинного і визначного храму в Низкиничі на Волині. Храм перебував в поганому стані й Павло взявся за його ремонт.
За цю роботу й відновлення обителі у церкві він зажив слави господарника. Хоча мистецтвознавці досі наполягають, що під час ремонту древнього собору було знищено багато старовинних реліквій, у тому числі й іконостас 17 століття. Люди, які працювали з Павлом з 90-х років, вказували, що той міг не мати достатнього розуміння щодо тонкощів мистецтва та старовини.
На початку 90-х масово відроджувались храми, а УПЦ Московського патріархату розбудовувала монастир у приміщеннях Києво-Печерської лаври.
Були різні версії, як архімандрит з Волині у 1994 році став настоятелем цілої лаври. За однією з них, йому допомогли знайомства і ресурси, а за іншою — він вже дійсно зажив слави господарника, який вміє відбудовувати храми.
Тодішній предстоятель УПЦ МП Володимир цінував ці якості Павла і в 2002 році навіть призначив головою новоствореної комісії у справах монастирів, тобто головним у церкві за відбудову монастирів.
Навіть критики визнають, що Павло, який став в 1997 році єпископом, зумів привести до ладу храми в Києво-Печерській лаврі, зробити там ремонти і перетворити на ціле функціонуюче місто в місті. Щоправда, мистецтвознавці та працівники заповідника часто критикували його саме за брутальні методи поводження з пам’ятками.
А журналісти писали десятки розслідувань про можливі фінансові зловживання при будівництві у лаврі. Проте жодне із обвинувачень у суді доведено не було.
Вже в 2023 році урядова комісія зафіксувала десятки випадків самовільного будівництва і знищення кількох пам’яток. Це і стало формальним приводом для розірвання орендної угоди з монастирем.
Релігійні оглядачі того часу розповідають легендарну історію про те, як Павло залучав кошти на відновлення та будівництво. Вона чудово ілюструє його методи.
Як згадує релігієзнавець Юрій Чорноморець, ще за президента Кучми на ці цілі гроші виділяла і держава, і навіть пул українських олігархів. Але при цьому сам Павло у численних інтерв’ю казав, що кошти на відбудову та розписи Успенського собору йому дав особисто Володимир Путін.
І коли другий президент дізнався про вибивання Павлом грошей по кілька разів на те ж саме, та ще й у Путіна, то розлютився на нього і навіть хотів покарати. Але найближче оточення нібито заспокоїло експрезидента.
Хай там як, у 2013 році Володимир Путін відвідував лавру та зустрічався з Павлом, а перед цим нагородив його «Орденом дружби» за зміцнення єдності Російської православної церкви.
Дружба з владою
Владика Павло мав гарні стосунки з найбагатшими людьми країни за усіх влад, але особливо близькою була йому команда Партії регіонів, і, як не дивно, Комуністичної партії.
У 2008 році Павло навіть планував балотуватись до Київської міської ради від комуністичної партії і отримав на це благословення. Але потім його друзі з Партії регіонів переманили у свій список.
В одному з інтерв’ю він розповідав, що дружив з впливовим політиком і депутатом від комуністів Ігорем Калетником. Той і запросив його у список. За президента Януковича Калетник очолив митну службу.
Проте один з лідерів київських регіоналів Василь Горбаль у 2008 році переагітував Павла стати депутатом від Партії регіонів.
У часи президентства Віктора Януковича Павло мав чудові стосунки з практично усією владною верхівкою.
В одному з інтерв’ю хвалився, що на сповідь до нього ходив тодішній прем’єр-міністр Микола Азаров, спікер парламенту Володимир Литвин і один з найвпливовіших регіоналів Андрій Клюєв.
У ті часи держава щедро виділяла гроші на ремонти та відновлення лаври, і саме уряд Азарова в 2013 році передав у безоплатну довічну оренду понад 70 об’єктів Нижньої Лаври УПЦ МП. Якраз цей договір 10 березня 2023 року держава розірвала, що і запустило процес виселення церкви з території Києво-Печерської лаври.
22 січня 2014 року — у розпал протестів на Майдані, вже після перших смертей, Павло публічно підтримав Януковича і навіть порівняв його з Ісусом Христом.
У часи президентства Януковича сам Павло заявив про спробу свого отруєння, правда не вказував, ким саме.
У 2012 році розгорівся скандал на фоні хвороби тодішнього предстоятеля УПЦ митрополита Володимира. Низка членів синоду перебрали на себе функції хворого предстоятеля і, за повідомленнями ЗМІ, хотіли керувати церквою. До цієї групи нібито входив і Павло. Проте Володимир тоді видужав і повернув собі владу.
Павло тоді заперечував спроби захопити владу, але заявляв про спроби отруїти його миш’яком.
Мерседеси, дачі і сварки
Робота Павла в лаврі супроводжувалась постійними скандалами, пов’язаними з розслідуваннями журналістів щодо можливих зловживань та його шикарного способу життя.
Спілкування преси з Павлом часто закінчувалось навіть рукоприкладством.
Один такий випадок стався в 2011 році, коли Павло накинувся на репортерку журналу «Кореспондент» Ксенію Карпенко, вирвав з її рук телефон і назвав «стервом» і «шалавою».
Відомим є також його інцидент з журналістом телеканалу 1+1 Михайлом Ткачем, який намагався зняти сюжет про Mercedes владики і будівництво кафе на території Києво-Печерської Лаври.
На що настоятель вказав, що журналіст «одягнений як бомж», і порадив йому «піти одягнути нормальні туфлі».
В інтерв’ю провладним журналістам Павло тоді вказував, що його автомобіль — це не розкіш, він їздить на Мерседесі з 1998 року. І навіть дає його семінаристам на весілля.
Власне у той час через численні матеріали ЗМІ щодо способу життя владики і його автомобілів йому і дали неформальне прізвисько «Паша-Мерседес». Сам митрополит Павло постійно скаржився на те, що журналісти спеціально до нього прискіпуються і цілеспрямовано цькують.
У 2015 році з Мерседесом Павла стався ще один гучний скандал. На в’їзді до лаври його зупинила патрульна поліція за порушення. Проте владика Павло грубо відіслав їх подалі та поїхав геть.
Також владика Павло сварився з медіа через виселення з лаври інфекційної лікарні. Цей процес тривав у 2012-2013 роках й супроводжувався звинуваченнями, нібито через дії Павла могли померти кілька людей. Всі ці звинувачення він заперечував.
Ще одна звичка митрополита Павла — проклинати людей і навіть говорити про це публічно. В одному з інтерв’ю він згадав, як у протистоянні з керівництвом заповідника набажав смерті кільком неугодним людям, і вони швидко померли.
Публічним став ще один скандал навколо того, як митрополит Павло нібито прокляв і проголосив анафему тоді вже меру Києва Віталію Кличку і його заступнику з питань охорони здоров’я Михайлу Радуцькому.
В 2018 році вже за президента Порошенка митрополит Павло погрожував прокляттям тим українцям, які підтримуватимуть процес передачі лаври Київському патріархату. Тоді саме набирав обертів процес створення автокефальної церкви та надання їй томосу.
Більшість представників УПЦ, з якими ми спілкувались щодо практики прокльонів та погроз з боку Павла, вказували, що так робити митрополиту православної церкви не можна.
Показовою була поведінка Павла під час пандемії коронавірусу в 2020 році. Він ігнорував заходи держави щодо боротьби з епідемією та закликав людей і далі йти у храми, коли влада просила цього не робити.
Лавра проти держави
У перші роки президентства Володимира Зеленського вся УПЦ і монастир у лаврі жодних проблем з боку влади не відчували.
Заступник голови офісу президента Сергій Трофімов, який відповідав за регіональну політику, був частим гостем у лаврі і навіть прислужував митрополиту Онуфрію під час літургії.
Він постійно викладав фотографії з Павлом та головним спонсором УПЦ бізнесменом Вадимом Новинським. Навіть колишній голова СБУ та друг Зеленського Іван Баканов публічно вказував, що ходить до храмів УПЦ.
Проте все змінилось після вторгнення Росії в Україну в 2022 році. УПЦ офіційно засудила війну та те, що патріарх Кирило підтримав вторгнення. Вона навіть оголосила про незалежність від Російської православної церкви.
Проте восени 2022 року Служба безпеки України провели численні обшуки у храмах та монастирях і показала, на її думку, докази співпраці представників УПЦ з Росією. За цими матеріалами відкрили низку кримінальних справ.
1 грудня 2022 року Володимир Зеленський теж оголосив про шлях до «духовної незалежності» від Москви, а низка ієрархів УПЦ опинились під санкціями через зв’язки з Росією. Серед них був і митрополит Павло.
Співрозмовники ВВС в УПЦ вказували, що влада могла тиснути на церкву, аби з її керівництва прибрали найодіозніших представників. Зокрема, прибрали з керівництва лаврою владику Павла. Проте цього так і не зробили.
30 березня УПЦ мала залишити територію лаври, проте відмовилась це робити, і головним рушієм спротиву спробам мінкульту взяти під контроль приміщення лаври став саме Павло.
А вже 1 квітня Служба безпеки затримала Павла, а суд відправив його під домашній арешт. Його звинуватили у виправдовуванні російської агресії та розпалювання міжрелігійних конфліктів.
«Херсон показує велику радість, вже прапори російські скрізь, люди задоволені», — говорить голос Павла на записі, який оприлюднила СБУ.
А ще у розмові з вірянами закликає їх поминати патріарха Кирила вже після того, як той благословив війну проти України.
Митрополит Павло усі обвинувачення заперечує і наполягає, що він закон не порушував.
Тепер Павло під арештом у своєму маєтку в Бориспільському районі, де СБУ під час обшуку показала велику золоту рибу, дорогі картини із зображенням самого Павла та інші коштовні речі. А попереду перед Павлом судовий процес і перспектива опинитись за ґратами.
Метки: 
Комментариев нет:
Отправить комментарий