Прокурори направили до суду справу щодо колишнього командира 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ Олега Побережнюка, якого обвинувачують у бездіяльності щодо фактів катувань та знущань над військовослужбовцями.
Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, з лютого по липень 2024 року один із командирів
взводу систематично перевищував службові повноваження й нелюдськи поводився із
солдатами. Водночас тодішній командир бригади, знаючи про ці факти, не вжив
жодних заходів для притягнення офіцера до відповідальності.
Колишньому командиру інкримінують ч. 4 ст. 426 КК України -
бездіяльність військової влади в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває
під вартою.
Раніше повідомлялося, що військовослужбовець 211 понтонно-мостової
бригади Владислав Пастух бив та знущався з військових, які вживали
алкоголь, але не платили йому гроші за нескладання протоколів про порушення.
У Генштабі повідомили, що після опублікованого
матеріалу керівництво відсторонено, а до військової частини направлено
комісію ВСП.
Також зазначалося, що правоохоронці розслідують ймовірну причетність
комбрига 211-ї понтонно-мостової бригади ЗСУ до залучення підлеглих
військових для будівництва будинку на Хмельниччині під час їхнього
відрядження у зону бойових дій.
17 грудня слідчі поліції Тернопільщини повідомили про
підозру командиру 211-ї понтонно-мостової бригади ЗСУ у зловживанні
службовим становищем. Його арештували з правом майже мільйона грн застави,
але він вийшов з-під варти під заставу у 908,4 тис. грн.
29 грудня правоохоронці затримали та повідомили про нову
підозру командиру 211 понтонно-мостової бригади, який покривав знущання
над солдатами.
30 грудня 2024 року Побережнюку обрали запобіжний захід - тримання під
вартою з можливістю внесення понад 12 мільйонів гривень застави.
Фото з відкритих джерел
1
Інженерна сім'я.
Знущання над військовими, вимагання грошей, кумівство та інші секрети 211-ї
понтонно-мостової бригади
Вранці 8 липня 2024 року командир роти одного з батальйонів 211-ої понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ помітив, що на пункті постійної дислокації в Тернопільській області зник солдат. Комбат негайно організував пошуки, але вони були невдалими.
Згодом двоє офіцерів, які займалися службовими розслідуваннями щодо СЗЧ, вирішили перевірити, чи не переховується втікач за місцем реєстрації. І поїхали в село на Тернопільщині.
Виявилося, що він справді повернувся додому. Офіцерів зустріла 75-річна мати солдата. Жінка зі сльозами на очах розповідала, що, відколи син приїхав додому, він ні з ким не спілкується і майже нічого не їсть, а лише п'є горілку. Просила допомогти чоловікові.
Офіцери піднялися на горище, де ховався солдат. І побачили жахливу картину.
"Чоловік був у критичному стані: худий, блідий, виснажений, наляканий. Видно, що п'яний. Він забився в куток і спершу взагалі відмовлявся з нами спілкуватися. А потім почав кричати, що не повернеться в частину, бо його там уб'ють, якщо не скидатиме гроші сину начальника штабу", – згадує в розмові з УП колишній офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Тимофій Остафійчук.
"СЗЧшник" виявився одним із постраждалих від погроз і побоїв з боку тодішнього командира взводу першого батальйону Владислава Пастуха, який є тим самим сином начштабу. Про знущання над цим солдатом та іншими військовими в бригаді дізналися під час службових перевірок, що тривали з весни 2024-го.
Але замість справедливо покарати винних, майже всіх залучених до внутрішніх розслідувань, включно з постраждалими й офіцерами, які служили в ППД на Тернопільщині, командування бригади перевело в піхотні частини.
Восени "Українська правда" отримала частину матеріалів про ситуацію в 211-ій понтонно-мостовій бригаді від одного з офіцерів, який займався службовими перевірками.
Ми працювали над цим текстом майже два місяці. Опитали кілька десятків людей – постраждалих, свідків знущань, офіцерів і сержантів, які займалися службовими перевірками. Більшість зі співрозмовників висловили бажання залишитися анонімними.
Спойлер: історія моторошна. Наразі ніхто не поніс покарання. Винних підвищили, а тих, хто порушив проблеми, відправили в піхоту. Однак про все по черзі.
Публікацією цього матеріалу ми жодним чином не намагаємося дискредитувати військових, які служать у бригадах Сил підтримки ЗСУ.
Вважаємо, що приховувати інформацію, яку вдалося з'ясувати, категорично не можна. Адже безкарність породжує беззаконня.
Щиро дякуємо військовослужбовцям усіх бригад Сил підтримки ЗСУ за їхню надважливу роботу.
Любі друзі й дорога родина
Історія бригади, про яку йтиметься, почалася в квітні 2022-го. Саме тоді на базі 48-ої інженерної бригади сформували 210-ий понтонно-мостовий полк. У серпні 2023 року він став 211-ою бригадою.
Ця військова частина з категорії тих, куди мріють потрапити мобілізовані, а бійці називають їх "жирними". Адже військовослужбовці бригади займаються суто інженерними роботами як-то будівництво понтонних переправ або облаштування оборонних позицій.
Участі в боях на "нулі" інженери не беруть, тож ризики поранення або загибелі менші, ніж у піхотинців чи штурмовиків.
Один із ротних на умовах анонімності розповідає УП, що підрозділ створювали військові, більшість із яких раніше разом служили в батальйоні "Тиса" 128-ої гірсько-штурмової бригади. Зокрема, командир – полковник Олег Побережнюк.
"Пізніше в полк підтягнулися люди з Кам'янець-Подільського, багато з них закінчували місцевий військовий інженерний інститут. Побережнюк – один із випускників цього вишу. Тобто сформувалося коло людей, які мали давні дружні або родинні стосунки або служили разом", – каже він УП.
За дивним збігом обставин дружина комбрига Побережнюка, Ірина, станом на 2023 рік працювала в Кам'янець-Подільському ТЦК, що зазначається в її декларації.
"В нашій бригаді є чоловіки і дружини, батьки і сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, однокласники, сусіди і всі інші, кого можливо притягнути зі свого оточення. Зрозуміло, що це не могло статися випадково. Люди ж не мобілізуються в конкретну бригаду з конкретного села. Вони туди якось потрапляють, під чиїмось пильним оком", – додає в анонімній розмові з УП інший співрозмовник серед офіцерів.
В Україні немає реєстру кумів чи однокласників, тому перевірити слова наших співрозмовників на 100% неможливо. Однак, зважаючи на концентрацію родинних зв'язків у бригаді, немає підстав їм не вірити.
УП отримала штатний розпис 211-ої понтонно-мостової бригади. Коротко описуємо деякі спостереження.
Серед особового складу військової частини справді чимало сімей – вдалося верифікувати майже з десяток. Як правило, це батьки і сини, чоловіки і дружини.
Переважно всі родичі служать у різних підрозділах 211-ої понтонно-мостової бригади, щоб уникнути конфлікту інтересів.
Найодіознішою сім'єю в бригаді були Пастухи. Батько Валерій – начальник штабу, заступник комбрига. Син Владислав – командир одного зі взводів у першому батальйоні бригади.
Зараз Пастух-молодший уже не служить у 211-ій понтонно-мостовій бригаді, але певний час був підлеглим рідного батька. Як відомо, закон "Про запобігання корупції" забороняє пряме підпорядкування близьких родичів.
Сімейний підряд Пастухів
Навесні 2024 року року працівники тернопільської Військової служби правопорядку (ВСП) запросили в 211-ої понтонно-мостової бригади інформацію про складання адміністративних протоколів щодо бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го. В цьому немає нічого екстраординарного, бо ВСП зобов'язана час від часу перевіряти такі дані.
Розпочалася службова перевірка. УП ознайомилася з довідкою та наказом про її результати. Як з'ясувалося, в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено медичними оглядами.
На той момент командиром батальйону був підполковник Валерій Пастух. У травні 2024-го, в розпал службових перевірок, його підвищили до начальника штабу – заступника командира бригади. До того Пастух приблизно пів року виконував відповідні обов'язки. Він і зараз обіймає цю посаду.
"В ході службової перевірки солдати розповідали мені, що для того, аби на тебе не складали протокол, треба було заплатити від 5 до 20 тисяч гривень тому, хто виявив порушення", – розповідає УП офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Остафійчук, який тоді служив у 211-ій бригаді і займався внутрішньою перевіркою.
"Також я встановив багато незаконних фактів, зокрема побиття військових, якщо вони вживали алкоголь, але не платили гроші. В основному знущаннями над бійцями займався син начштабу Пастуха і похресник комбрига Побережнюка – на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні", – каже він.
"Малий Пастух погрожував тим, що його батя – начальник штабу, а хрещений – комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть "на м'ясо". За рахунок цих погроз йому вдавалося вимагати у хлопців гроші", – додає на умовах анонімності інший співрозмовник УП серед сержантів.
За словами п'яти колишніх офіцерів і сержантів бригади, Пастух-молодший вимагав у військових кошти і знущався над ними під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині і Дніпропетровщині. В зоні бойових дій він мав доступ до військовослужбовців різних батальйонів, зокрема другого.
Це важливе уточнення, бо Владислав Пастух був взводним у першому батальйоні, а серед тих, хто скаржився – переважно інженери другого. На підтвердження своїх слів співрозмовники УП надали фото й відео, які знімав Пастух, а також пояснення, рапорти та заяви постраждалих.
Ми публікуємо частину документів із заблюреними особистими даними військових.
Дослівно з пояснення зі збереженням стилістики і пунктуації: "Я, …, передавав гроші солдату Удоду для передачі м-ру Сірому задля того, щоб мене не везли на освідчення. Гроші перекидалися на банківську картку та передавалися готівкою.
А також, Пастух В.В. організував так звану "клітку", куди кидали роздягнутих військовослужбовців (також і мене) з метою подальшого вимагання грошей за звільнення з "клітки"
Складно повірити, що такі звірства вчиняв представник Збройних сил України. Але, якщо здається, що гірше бути не може, це хибне враження.
В одній із заяв від постраждалого військового зазначається: "Я, …, перебуваючи на ротації у Дніпропетровській та Донецькій області вживав алкогольні напої за що був неодноразово покараний ст. лейтенантом Пастухом Владиславом Валерійовичем фінансово та фізично із застосуванням до мене грубої фізичної сили, також мене прив'язували до дерв'яного хреста і фізично знущалися наді мною…".
За словами офіцера Остафійчука, після цієї історії, яка стала відома і викликала великий резонанс всередині бригади, Пастуха-молодшого перевели на службу в іншу частину. А його батько виплатив кошти постраждалим військовим, які написали рапорти і довели перекази квитанціями.
Співрозмовники УП серед офіцерів і сержантів стверджують, що кримінальне провадження через знущання над військовими не було відкрите ні прокуратурою, ні Державним бюро розслідувань. Тобто Пастух-молодший не поніс жодної відповідальності за свої дії.
Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів щодо військовослужбовців.
"За результатами досудового розслідування 9 вересня цього року кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину. Водночас встановлено, що військовий (йдеться про підполковника Валерія Пастуха – УП) не притягнув до адміністративної відповідальності десятьох підлеглих, які перебували на службі напідпитку, внаслідок чого вони були безпідставно премійовані на майже 140 тисяч гривень", – інформує в коментарі УП речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко.
Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня 2024-го визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Він заплатив максимальний штраф – 34 тисячі гривень. А ще на етапі досудового розслідування відшкодував державі збитки в розмірі майже 140 тисяч гривень.
"Обставини, що пом'якшують відповідальність Пастуха за вчинене правопорушення – визнання вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено", – йдеться в постанові Гусятинського районного суду Тернопільської області, яка складена 17 вересня.
"Українська правда" звернулася до комбрига Олега Побережнюка по коментар щодо правопорушень у бригаді. Він відмовився відповідати на запитання в телефонній розмові.
Згодом із УП зв'язалася офіцерка відділення комунікацій бригади Ольга Адамович. Авторка одразу повідомила, що хоче взяти коментарі як у Побережнюка, так і в начальника штабу – заступника командира бригади Валерія Пастуха, а також чітко окреслила теми розмов. Адамович сказала, що незабаром повернеться з відповіддю. Кілька годин по тому вона написала: "Коментарі ми можемо надати тільки після офіційного запиту".
Аж раптом ввечері того ж дня в бригаді передумали. Після 21:00 Адамович надіслала короткі тези на кожну із запитуваних УП тем. Публікуємо їх дослівно.
Відповідь офіцерки відділення комунікацій від імені Валерія Пастуха (зі збереженням стилістики та пунктуації):
- "Протоколи не складались у зв'язку з відривом особового складу на окремій локації. Рішення стосовно преміювання приймались безпосередньо на підставі рапортів, які надавали командири рот та окремих взводів. Але так як на той час був командиром батальйону (йдеться про підполковника Валерія Пастуха – УП), він поніс відповідальність, суд визнав його винним у адміністративному порушенні та зобов'язали сплатити штраф.
- Сину Валерія Васильовича 26 років, тобто він доросла людина і сам несе відповідальність за свої вчинки та дії. У прямому та безпосередньому підпорядкуванні син Валерія Васильовича ніколи не був. Звинувачення в його сторону по даній ситуації є безпідставними".
В пресслужбі бригади від імені комбрига Побережнюка не стали коментувати ні справу щодо нескладання протоколів, ні вимагання грошей і знущання над військовими з боку Владислава Пастуха.
3
Командир 211-ї окремої понтонно-мостової бригади полковник Олег Побережнюк у листопаді 2024 року був командуванням нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня "за ...самовіддане виконання військового обов'язку".
А через місяць, у грудні 2024 року Побережнюк те ж саме командування відсторонило від виконання службових обов'язків, йому повідомили
про підозру у зловживанні службовим становищем, зокрема щодо залучення
підлеглих до будівництва власного будинку. Він вийшов з-під варти під заставу у
розмірі 908,4 тис. грн.
29 грудня правоохоронці затримали та повідомили про нову підозру полковнику, орденоносцю, який покривав катування над солдатами.
30 грудня 2024 року Побережнюку обрали запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внесення понад 12 мільйонів гривень застави.
Комментариев нет:
Отправить комментарий