Інженери та військові оглядають ракети "Фламінго" виробництва Fire Point під час передачі військовим у нерозголошеному місці в Україні, 4 грудня 2025 року. AP/Efrem Lukatsky
Президент Володимир Зеленський у рожевому скафандрі,
тримаючи в правій руці шолом космонавта дивиться вдалину. На лівому передпліччі
в нього блакитний шеврон із рожевим фламінго. Позаду — готова до запуску
космічна ракета з написом Pink Flamindich на корпусі. Вгорі плакату з таким
зображенням — ще один напис: “Рахето-сратітельний коохператив”. Плакат висить в
одному з приміщень офісу української приватної оборонної компанії Fire Point.
Так її співробітники іронізують над контроверсійною репутацією компанії та її
найвідомішого виробу — крилатої ракети FP-5 “Фламінго”.
Від демонстрації цієї ракети в серпні минулого року Fire Point супроводжують підозри в недоброчесності. Конкуренти переймаються питанням, чому багатомільярдні контракти на постачання Силам оборони у 2024 році віддали саме цій компанії та звідки в неї з'явилась технологія, щоб за рік створити крилату ракету.
Антикорупційні активісти вважають, що фактичним
власником Fire Point є бізнесмен Тімур Міндіч, підозрюваний у гучній
справі “Мідас” Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Оприлюднені
нещодавно фрагменти розмов
Міндіча можуть свідчити, що той принаймні лобіював інтереси компанії. Цього
виявилось достатнім для пропозицій націоналізувати Fire
Point з боку Громадської антикорупційної ради Міноборони.
Поки що НАБУ не висуває офіційним власникам Fire Point
жодних звинувачень, однак детективи бюро перевіряють, чи не завищувала компанія
ціну на свою продукцію. Водночас Fire Point має довіру Генерального штабу
Збройних сил України та командирів військових підрозділів. Вони підтверджують:
далекобійні дрони компанії ефективні й дешеві, а крилата ракета “Фламінго” має
потенціал.
У військових експертів питань щодо якості продукції
компанії не виникає — 18 червня 2026 року її дрони серед інших атакували
об'єкти у Москві. Прихильно до виробника ставляться й міжнародні партнери
України: Fire Point бере участь у створенні європейської системи захисту від
балістичних ракет Freya, будує в Данії завод із виробництва ракетного палива.
Уряд цієї країни фінансує закупівлю дронів Fire Point у рамках так званої
данської моделі.
Аби розібратись в історії Fire Point, Суспільне
поспілкувалося з офіційними власниками компанії Денисом Штілерманом та Єгором
Скалигою, вивчило матеріали НАБУ та САП, у яких згадується компанія, опитало
учасників ринку оборонних закупівель та оборонних експертів.
FP-1
Історію створення Fire Point її співвласники — шкільні
друзі Денис Штілерман (97,5% акцій) та Єгор Скалига (2,5%) — розповідають так.
Після початку повномасштабного вторгнення вони стали волонтерами і, серед
іншого, купували дрони для військових». Зрозумівши, що те, чого реально
потребує фронт — далекобійного дрона-камікадзе — на ринку за адекватною ціною
немає, вирішили створити його самі.
“Це був дрон-розвідник, потім — “довга електричка” для
[дрона]-камікадзе. Коли ми почали працювати з армією, бо навколо нас мільйон
знайомих, які служать і воюють — ми зрозуміли, що саме їм потрібно — це дешевий
далекобійний дрон”, — розповідає Скалига Суспільному.
До російського вторгнення він був кінопродюсером, його
компанія At Point підшукувала локації для зйомок у тому числі й фільму “Вісім
найкращих побачень”, де Володимир Зеленський був актором і продюсером. Скалига
не заперечує: серед його клієнтів була “Студія “Квартал 95”, співвласником в
якій до походу в політику був Зеленський, та в якій підозрюваний у корупції
бізнесмен Тімур Міндіч мав частку. Скалига наполягає, що, попри це,
знайомий із Зеленським він не був.
Денис Штілерман розповідає, що створення першого дрона
вони зі Скалигою профінансували власним коштом: затрати на його розробку та
операційні витрати склали майже два мільйони доларів. Гроші, вкладені у цей
проєкт, він свого часу заробив у Росії, громадянином якої був до 2016 року.
Щоправда, тоді мав прізвище батька — Данилов.
На той час його звинуватили в
шахрайських схемах із землею в Підмосков'ї та кинули до СІЗО московської
вʼязниці “Матроська Тиша”, де він відсидів пів року. За словами
Штілермана, силовики з управління “К” ФСБ сфабрикували справу після того, як
він відмовився дати їм 23 мільйони доларів хабаря. Зрештою, справу закрили за
відсутності складу злочину, але до того підприємця позбавили громадянства РФ.
Вийшовши із СІЗО, він повернувся на Батьківщину.
Після повернення до Києва, де Штілерман народився й виріс, він, за його словами, зосередився на благодійності. Зокрема, розробляв концепції судової реформи України й фінансував заходи щодо легалізації канабісу та реформи освіти (знайти публічні згадки цього нам не вдалося).
Після
повномасштабного вторгнення росіян підприємець вирішив використати знання,
здобуті у Московському фізико-технічному інституті та під час роботи в
Міністерстві оборони РФ, звідки він звільнився 2008 року. Тож став не лише
співзасновником та співвласником, а й головним конструктором компанії Fire
Point.
Власник компанії Fire Point Денис Штілерман під час розмови з журналістом Суспільного у травні 2026 року. Суспільне Новини/Максим Камєнєв
За словами Штілермана, розробляючи дрон, він спирався
на три головні вимоги: бойова частина до 50 кілограмів, дальність польоту — 800
кілометрів, а головне — вартість близько 60 тисяч доларів.
“Ми не пішли шляхом будівництва Boeing. Ми пішли
шляхом будівництва простої конструкції: чотири палки, пов'язані між собою
шпангоутами, просто ниткою — і все. Ці мотані шпангоути стали застосовувати в
безпілотній авіації тільки після того, як ми їх самі зробили вперше”, —
розповідає Штілерман Суспільному.
Він зазначає, що до кінця 2022 року Fire Point, у якій
від самого початку працювали шестеро, а згодом 18 співробітників, виготовила
дрон (станом на початок 2026-го у компанії було понад 3500 працівників). У
січні наступного року БпЛА почав літати, а у травні його кодифікувало
Міністерство оборони. З назвою дрона нічого вигадувати не стали, назвавши FP-1.
У військових ця назва не прижилась, вони називають його “Антон”.
Для створення дрона Fire Point застосувала принципово
новий підхід: максимально здешевити його вартість, адже дрон-камікадзе мав
здійснити один-єдиний політ, пояснює Олег Катков, головний редактор сайту
Defence Express.
“Вони виходять із позиції зробити якомога дешевше,
найпростіше та за мінімальний час на виготовлення. І це ключове, бо це саме той
випадок, коли чим дешевше, швидше й простіше, тим краще”, — каже Катков
Суспільному. Він зазначає, що заявлена виробником ціна одного FP-1 — 55 тисяч
доларів — суттєво нижча за російську “Герань-2” та іранський Shahed.
Деталі для дрона спочатку купували за кордоном, розповідала технічна
директорка Fire Point Ірина Терех. До роботи в компанії вона керувала фірмою,
що займалася виготовленням виробів із бетону та архітектурним дизайном.
Співвласник Fire Point Єгор Скалига і технічна директорка компанії Ірина Терех під час пресконференції у Києві 21 листопада 2025 року. Getty Images/Global Images Ukraine/Dan Bashakov
Експеримент
Fire Point повною мірою скористалась перевагами, які
на початку 2023 року держава надала виробникам дронів. З подачі Михайла Федорова, тоді
міністра цифрової трансформації, уряд запустив дворічний експеримент:
максимально спростив закупівлю дронів, але поклав на виробників
відповідальність за можливі зловживання з цінами.
Виробникам дронів дозволили працювати за передоплатою
70%, однак зобов'язали не отримувати понад 25% прибутку від замовлень держави.
Укладати відповідні контракти вони мали не тільки з Міноборони, а й Державною
агенцією спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку або ж
ДССЗЗІ), яка тоді підпорядковувалась Мінцифри.
Щоб підписати контакт, досить було продемонструвати на
вибір один із трьох документів: сертифікат про відповідність державним
стандартам, підтвердження, що дрон допущено до експлуатації або ж позитивний
висновок міжвідомчих випробувань.
Свій перший контракт — на постачання далекобійних
дронів FP-1 — Fire Point отримала в серпні 2023-го, свідчать документи в
розпорядженні Суспільного. Загалом того року компанія Штілермана отримала два
держконтракти.
Як розповів Єгор Скалига, за першим контрактом Fire
Point виготовила й надала військовим 50 таких дронів, за другим — 150. Дрони
постачали спецпризначенцям Сил оборони для ударів углиб РФ.
Згодом, на презентації Fire Point у жовтні 2025 року
речник Генерального штабу Дмитро Лиховій підтвердив, що ЗСУ на
той момент уже два роки використовували FP-1 для діпстрайків по Росії.
Два перші державні контракти, які фінансувались за передоплатою, дозволили окупити інвестиції в розробку FP-1, стверджує Штілерман.
Дані аналітичної системи YouControl свідчать: за 2023 рік ТОВ “Файєр
Поінт” заробило 168 мільйонів гривень і задекларувало 15 мільйонів гривень
прибутку. Водночас компанія мала 200 мільйонів гривень боргових зобов'язань —
це суттєво більше за 2 мільйони доларів, які, за словами Штілермана, вони зі
Скалигою інвестували у Fire Point у вигляді позики компанії коштом власних грошей.
Працівник Fire Point у цеху, де виробляють далекобійні ударні дрони-камікадзе літакового типу FP-1 та ударні дрони середньої дальності FP-2. Суспільне Новини/Олександр Магула
19 контрактів
У 2024 році в держави з'явилося набагато більше грошей
на закупівлю дронів та РЕБ. На ці цілі в бюджеті передбачили 145 мільярдів
гривень. Частково держава покривала це коштом міжнародних партнерів. 23 лютого
2024 року Україна підписала безпекову
угоду з Данією, яка зобов'язалася до 2028-го надати 8,5 мільярдів євро
військової підтримки, з яких 1,8 мільярда — у 2024-му. В рамках цієї допомоги
данці першими з партнерів України запропонували фінансувати закупівлю на
потреби Сил оборони продукції українських зброярів.
Ініціатива, до якої того ж року доєднались Швеція та
Ісландія, стала відомою як “данська модель”. За даними Міноборони,
у 2024-му в її рамках Україна отримала 538 мільйонів євро. На ці кошти держава
закупила у виробників САУ “Богдана”, а також далекобійні дрони, протитанкові та
протикорабельні ракети.
Того ж 2024-го Fire Point почала отримувати від
держави геть інші гроші. Матеріали розслідування НАБУ, про які йтиметься нижче,
свідчать, що тільки в лютому-листопаді 2024-го Fire Point підписала з ДССЗЗІ та
Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони 19 контрактів на постачання FP-1
на загальну суму майже 20 мільярдів гривень. Причому дев'ять контрактів
підписали в один день, 9 березня 2024 року.
Дані YouControl свідчать, що у 2024 році дохід Fire
Point становив 4,8 мільярда гривень, натомість ще понад 15 мільярдів
відображено в її звітності як поточні зобов'язання. Однак, тоді Fire Point
виплатила борги й задекларувала 600 мільйонів гривень прибутку. Наступного року
доходи компанії продовжили стрімко зростати: лише за перший квартал вона
отримала половину минулорічного доходу.
Новіші фінансові дані недоступні. Восени 2025-го
уряд зобов'язав аналітичні
платформи закрити фінансові дані 90 оборонних компаній, серед яких і Fire
Point.
Бійці підрозділів, які запускають безпілотники FP-1 та FP-2, на пресконференції Fire Point 21 листопада 2025 року в Києві. Getty Images/Global Images Ukraine/Dan Bashakov
Змагання-випробування
У 2024-му Fire Point була не єдиною компанією, що
виробляла далекобійні безпілотники. Найвідомішим вітчизняним дроном такого типу
був БпЛА “Лютий” (Ан-126) виробництва державного АТ “Антонов”. Загалом, за даними Міноборони
й Генштабу, в 2024 році на потреби Сил оборони держава купувала далекобійні
дрони в шести компаній.
Попри згадане вище спрощення процедури контрактування
БпЛА, отримати на них державне фінансування від Міноборони оборонним компаніям
не так просто. Їхня продукція має бути включена до плану оборонних закупівель
міністерства, який формується на
основі потреб, визначених Генеральним штабом ЗСУ — ті, своєю чергою, формуються
запитами на озброєння від підрозділів Збройних сил.
Національне агентство з питань запобігання корупції
(НАЗК) вважає,
що цей порядок має корупційні ризики. Зокрема, через те, що посадовці Генштабу
уповноважені вносити до переліку потреб конкретні моделі БпЛА, не вказуючи
їхніх характеристик. До того ж посадовці Генштабу визначають, які види
озброєння, у тому числі безпілотників, становлять невідкладну потребу для ЗСУ й
закуповуються в першу чергу, а які вже за наявності грошей у бюджеті. Критерії
пріоритезації виробів НАЗК вважає непрозорими.
Генштаб не розголошує даних щодо співвідношення FP-1 та дронів інших виробників, які закуповують на потреби Сил оборони. Водночас у ГШ зазначають, що в січні-вересні минулого року на FP-1 припадало 54% всіх уражень цілей основними ударними БпЛА класу deep strike, а близько половини вогневих завдань, які виконували FР-1, були успішними.
Як Fire Point почала
отримувати мільярдні державні контракти?
У компанії зазначають, що навесні 2024 року Сили
оборони спільно з посольством США організували випробування, у яких брали
участь українські та іноземні компанії. На них мали визначити найефективніші
далекобійні БпЛА. Єдиним дроном, який повністю впорався з усіма завданнями
(політ в автоматичному режимі під дією РЕБ, жорсткого спуфінгу й джемінгу та
точне влучання у ціль), став безпілотник FР-1. Тоді він мав радіус дальнього
ураження 700 кілометрів, бойову частину вагою 50 кілограмів і був оснащений
антеною "Зодіак".
У Fire Point наголошують, що після цього військові
почали подавати в Генштаб заявки на придбання дронів FР-1. Тільки після повної
перевірки заявок Fire Point уперше отримала великі державні замовлення. У
компанії зазначають, що хоч у березні 2024-го й отримали одразу 10 контрактів
на постачання FP-1, це були невеликі контракти, кожен на закупівлю 20 дронів.
Діана Давитян, прессекретарка тодішнього міністра
оборони Рустема Умєрова, підтвердила Суспільному, що американські партнери
дійсно проводили тестування БпЛА, однак це відбувалось поза межами встановлених
Міноборони процедур. “Ключовими факторами [для закупівель озброєння Міноборони]
є відповідність виробу вимогам військових, проходження необхідних випробувань,
кодифікація, внесення до списку потреб Збройних сил та наявність підтверджених
виробничих спроможностей”, — перелічує Давитян.
На презентації Fire
Point восени 2025-го речник Генштабу Дмитро Лиховій нічого не згадував про
випробування FP-1. Натомість зазначив, що за два роки використання цієї моделі
дрона ЗСУ вона пройшла значний шлях розвитку. На той час FP-1 суттєво додав у
характеристиках: став здатним нести до 120 кілограмів вибухівки та вражати цілі
на відстані до 1600 кілометрів.
“Я наголошу, що одна з переваг дрона Fire Point — його
ціна. Як би несподівано це не звучало, цей ефективний дрон для армії втричі
дешевший за дрон “Антонова” (“Ан-126 “Лютий” — ред.). Отже, цей дрон можна
застосовувати у значно більшій кількості”, — зазначив Лиховій і наголосив, що
завдяки бойовим якостям FP-1 став по-справжньому масовим ударним дроном ЗСУ для
далекобійних ударів.
Конкуренти Fire Point оцінюють успіх компанії
скептично — втім, лише в неофіційних розмовах. “У Fire Point є технологія. Вони
її зробили — молодці, респект. Але ми маємо розуміти, що якщо подивитися на
багато інших компаній на ринку, то, може, і вони б зробили такий продукт. І,
можливо, зробили б його швидше, якби їм “наливали” гроші з такою ж швидкістю, з
якою “наливали” Fire Point”, — сказав Суспільному на умовах анонімності
співвласник української оборонної компанії.
Діана Давитян наполягає: у 2024-2025 роках Міністерство оборони законтрактувало виробничі спроможності всіх виробників діпстрайк-дронів, які тоді працювали на ринку.
“Чому одна
компанія отримала більше грошей, ніж інша? — риторично запитує Давитян. — Тому
що одні компанії змогли швидше масштабувати виробництво, налаштувавши більшу
лінію виробничих спроможностей — а, значить, змогли продати більше дронів. Це
звичайна арифметика: більше зробив — більше продав”.
Цех оборонної компанії Fire Point, де виробляють ударні дрони-камікадзе FP-1 та FP-2. Суспільне Новини/Олександр Магула
Перший контракт на постачання далекобійних дронів FP-1 Fire Point отримала у серпні 2023-го. Суспільне Новини/Олександр Магула
Перевірка
Якщо Міноборони під час закупівлі дронів керувалось потребами, сформованими Генштабом, то Держспецзв'язку, яке уряд також наділив повноваженнями закуповувати у виробників безпілотники й РЕБ, мало керуватись письмовими зверненнями державних замовників.
Окрім Збройних
сил, ДССЗЗІ отримало право закуповувати дрони та РЕБ для інших структур Сил
оборони — Нацгвардії, ГУР, СБУ та прикордонників. У зверненні до ДССЗЗІ вони
так само мають вказати, якої саме моделі БпЛА потребують. Посадовці НАЗК також
вбачають у цьому потенційний корупційний ризик.
У 2024-му на закупівлю дронів та РЕБ
Держспецзв'язку мав
отримати з державного бюджету рекордні 75 мільярдів гривень. Тодішній
голова установи Юрій Мироненко намагався відстежувати ефективність розподілу
цих коштів за допомогою аудиту контрактів.
У листопаді 2024-го аудитори Держспецзв'язку Валерій
Дробот і Олександр Пронін після перевірки Fire Point дійшли висновку, що
компанія на 70% завищила вартість закупівлі комплектувальних для дронів —
зокрема, двигунів внутрішнього згоряння. Про це свідчать документи, які є в
розпорядженні Суспільного.
У Fire Point Суспільному повідомили, що підготували й
надали аудиторам всю необхідну інформацію щодо комплектації двигуна FР-1: який
тип двигуна та додаткові складові частини до нього використовуються й чому в
цьому дроні може застосовуватися саме такий двигун. Однак у своєму звіті
аудитори цю інформацію не врахували. У Fire Point розцінили це як підміну даних
і подали на аудиторів до суду.
Коментуючи висновок аудиторів ДССЗЗІ, Денис Штілерман
наполягає: вони не розібрались у моделях двигунів та цінах на них. Адже
порівняли вартість набору комплектувальних, які закуповує Fire Point із
вартістю набору, який купує інша українська компанія-виробник дронів — хоча це
були різні двигуни та різні набори комплектувальних. Ба більше, компанії
виробляли різні типи БпЛА.
Для більшої переконливості він демонструє аналітичну
записку, яку його підлеглі підготували у відповідь на звіт аудиторів.
Посилаючись на офіційну відповідь компанії, з якою аудитори зіставляли Fire
Point, у записці стверджується: однакові моделі двигунів компанія Штілермана
купувала навіть дешевше за конкурента. Дробот і Пронін не відповіли на
запитання Суспільного, редакція готова опублікувати їхні коментарі.
“Ми з Іриною [Терех] звернулися до Михайла Федорова (у
2024 році він очолював Міністерство цифрової трансформації, якому тоді
підпорядковувався Держспецзв'язку, — ред.) Він відреагував дуже жорстко.
Сказав, що призначення цих людей аудиторами ДССЗЗІ — його рішення, і щоб ми не
втручались”, — розповідає Штілерман.
За його словами, трохи згодом Федоров зібрав
виробників дронів на нараду, де представив Дробота й Проніна як офіційних
аудиторів Держспецзв'язку. Вони мали перевіряти всі компанії, що отримали
державні контракти.
У команді Михайла Федорова, який з того часу змінив Мінцифри на Міноборони, офіційно ту історію не коментують.
У неформальній
бесіді із Суспільним колишній посадовець Держспецзв'язку розповів: за часів
керівництва Мироненком відомство слідкувало за тим, щоб компанії не завищували
ціни на свої вироби. Співрозмовник Суспільного стверджує, що завищення
собівартості кількома виробниками дронів посадовці ДССЗЗІ виявили ще за
підсумками 2023 року. До правоохоронців звертатись тоді не стали, натомість
попросили компанії повернути надлишкові гроші або надати на цю суму додаткову
продукцію.
Міністр цифрової трансформації {на той час} Михайло Федоров під час форуму "Україна. Рік 2024" у Києві 24 лютого 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
“Тоді ми домоглись, щоб нам повернули 6 мільярдів
гривень, переважно у вигляді додаткової продукції”, — стверджує співрозмовник
Суспільного, який тоді працював у керівництві Держспецзв'язку. Офіційного
підтвердження його слів знайти не вдалось.
У 2024-му Держспецзв'язку знову запідозрило окремі
компанії-постачальники в завищенні ціни, стверджує співрозмовник Суспільного.
Однак цього разу ті повертати гроші не поспішали. Тоді керівництво ДССЗЗІ
зібрало їх в одному зі столичних готелів, де презентувало результати
моніторингу можливих зловживань із цінами постачань.
“На заході ми, як і минулого разу, пояснили, чому
вважаємо, що ціни постачань деяких дронів завищені. Ми також запросили на захід
представників НАБУ й БЕБ”, — зазначив співрозмовник Суспільного.
Розібратись із контрактами Fire Point команда Федорова не встигла.
19 листопада 2024-го Кабмін несподівано звільнив очільника
Держспецзв'язку Юрія Мироненка, а саму службу забрав у Мінцифри й підпорядкував
собі. Тоді видання "Forbes Україна" з посиланням на джерела в Офісі
президента вказувало,
що рішення ухвалили не в уряді, а в ОП, який тоді очолював Андрій Єрмак.
За однією версією, це стало відповіддю на “скарги
військових”, незадоволених закупленими Держспецзв'язку дронами. За іншою — у
Федорова забрали відомство, яке того року отримало рекордне державне
фінансування на майже 75 мільярдів гривень після того, як він спробував
звільнити заступників попереднього керівника цієї структури Юрія Щиголя.
Останнього ще в 2023-му НАБУ й САП запідозрили у
заволодінні 62 мільйонами гривень.
Колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак (у центрі) під час форуму "Україна. Рік 2025", присвяченому оборонній стратегії, міжнародній підтримці та санкційній політиці. Київ, 23 лютого 2025 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Розслідування
Після звільнення Мироненка й перепідпорядкування
Держспецзв'язку проблем із відомством у Fire Point більше не виникало.
Натомість діяльністю компанії зацікавилось НАБУ. 3 лютого 2025 року його
детективи почали
розслідувати можливу змову чиновників Міноборони, Мінстратегпрому та
Держспецзв’язку з керівниками та власниками компаній-виробників БпЛА.
За версією слідства, вони завищували собівартість
дронів, що дозволяло постачати їх державі дорожче за реальну вартість. Отримані
таким чином кошти нібито легалізовували через компанії-посередники,
зареєстровані за кордоном. У розслідуванні фігурують шість українських
компаній-виробників дронів, серед них і Fire Point.
У Fire Point зазначають, що під час розслідування
детективи НАБУ ставили керівництву компанії запитання, які ґрунтувались на
даних зі звіту аудиторів ДССЗЗІ. Щоправда, завищення ціни комплектувальних, за
версією НАБУ, сягало вже не 70%, а 36%.
Документи, що є в розпорядженні Суспільного, свідчать:
такого висновку детективи дійшли, порівнявши закупівельні ціни на мотори Fire
Point і чотирьох інших українських оборонних компаній. Детективи порахували, що
таким чином у серпні 2023 — листопаді 2024-го держава переплатила компанії 7,3
мільярда гривень.
Слідство, відповідно до документів у розпорядженні
Суспільного, вважає, що ці кошти отримали компанії-посередники, в яких Fire
Point купувала комплектувальні — зокрема, ті ж мотори. Надалі
компанії-посередники нібито відмивали гроші, які їм перерахувала Fire Point.
Такого висновку правоохоронці дійшли, вивчивши дані податкової та митниці, а
також інформацію про комплектувальні FP-1 та ціни на двигуни за оголошеннями в
інтернеті.
Денис Штілерман наполягає: навіть нова оцінка НАБУ
щодо вартості деталей усе одно залишається помилковою. Адже при її розрахунку
детективи, як і аудитори, порівнювали різні конфігурації моторів. Насправді ж
Fire Point закуповує мотори в посередника дешевше, ніж конкуренти — у
виробника.
Як таке можливо? У Firе Point стверджують, що виробник
обіцяв виготовити двигуни за пів року й вимагав 100% передоплати. Тому компанії
було вигідніше укласти договір саме з дистриб’юторами, які, враховуючи обсяг
закупівлі, пропонували ціну на 20-27% нижчу, ніж у виробника.
Співрозмовник Суспільного, знайомий з матеріалами
кримінального провадження НАБУ, погоджується, що при оцінці вартості двигунів
треба враховувати обсяги та строки постачань. “Такі розслідування зазвичай
тривають роками, тому що потребують ґрунтовних доказів через чутливість теми”,
— каже він.
Попри це, він наголошує: матеріали щодо можливого
завищення вартості двигунів визнали достатніми підставами для кримінального
провадження не лише детектив НАБУ, який розпочав розслідування, а й керівник
відділу детективів, прокурор САП та слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.
Співрозмовник Суспільного стверджує: група детективів
НАБУ, яка його веде, не здогадувалась, що компанія Fire Point фігурує в іншому
розслідуванні їхніх колег із бюро — гучній операції “Мідас”, про яку йтиметься
нижче.
Суспільне спитало директора НАБУ Семена Кривоноса, чи
розслідує бюро можливе завищення цін на продукцію Fire Point. Він підтвердив,
що його підлеглі розслідують провадження щодо можливого незаконного збагачення
чиновників шляхом завищення цін у контрактах із виробниками дронів, однак
відмовився називати компанії, які в ньому фігурують і коментувати перебіг
розслідування.
У Fire Point наголошують, що 20 травня отримали від
НАБУ офіційну відповідь щодо цього кримінального провадження. Бюро підтвердило,
що перевіряло контракти компанії за 2023-2024 роки й зазначило, що компанія
Fire Point та її засновники не мають у ньому статусу підозрюваних.
Працівники в одному з цехів Fire Point. Суспільне Новини/Олександр Магула
"Фламінго"
Над крилатою ракетою Fire Point почала працювати влітку 2024 року, розповідає Штілерман. За його словами, це сталось після зустрічі президента Володимира Зеленського з виробниками дронів.
“Він спитав:
“Які у вас є амбітні проєкти?”. Я йому все показав і він дав доручення. Сказав:
"Усе, робіть. Що від нас потрібно? Гроші?". Я говорю: "Не
потрібні гроші, просто вчасно розраховуйтесь за контракти. Більше нічого”, —
згадує Штілерман у розмові із Суспільним.
Власник Fire Point згадує, що все почалось із
пропозиції Олександра Кривоконя, в минулому заступника директора
держпідприємства “Південний машинобудівний завод ім. Макарова”, тобто
“Південмаш”. Він пропонував зробити ракету на базі радянського реактивного БпЛА
Ту-141 “Стриж”.
“Я подивився на ту документацію, зрозумів, що ми його
робити будемо вічність. І сказав: "Ні, ми мотаємо трубу з карбону,
вставляємо в неї крило, ставимо зверху двигун і летимо". Все, більше
нічого”, — розповідає Штілерман.
Олександр Кривоконь підтвердив Суспільному, що дійсно
звертався з такою пропозицією до Штілермана і вже два роки працює в компанії
Fire Point, однак відмовився розповідати, чим саме там займається, пославшись
на державну таємницю.
Штілерман пояснює, що назву “Фламінго” ракета отримала
випадково. Експериментальні зразки мали покрити помаранчевою фарбою, але вона
закінчилась, тож їх пофарбували рожевим.
Головний конструктор Fire Point показує на монітори,
що висять на стіні в його кабінеті. На них виведено трансляцію з цехів Fire
Point. “Дивіться, ось воно мотається зараз. Шляхом витягування з металевої
труби робиться корпус, — пояснює Штілерман і продовжує. — Це “сімка”
(балістична ракета ближнього радіуса дії FP-7 — ред.) мотається. Всі ракети й
балістику так само робимо”.
За його словами, для виготовлення композитних ракетних
корпусів компанія створила спеціальний верстат завдовжки 22 метри й діаметром
майже 4 метри, на якому “намотують” одразу два корпуси ракет. “Це повністю наш
верстат. Ми його створили, він один із найбільших у світі”, — з гордістю каже
Штілерман.
Головний редактор військового порталу Defence Express
Олег Катков зазначає, що “Фламінго” вдалося виробити швидко через те, що це
ракета воєнного часу. Тобто розробники відкинули багато типових вимог до
тактико-технічних характеристик. В умовах війни ракету не потрібно роками
зберігати на складі у транспортно-пусковому контейнері, тож крило можна не
робити таким, що складається, а просто вставити в корпус перед пуском. Бойова
частина у вигляді фугасно-авіаційної бомби, можливо, не найефективніша, але економить
час на розробку власної бойової частини. “Ракету створили швидко завдяки
максимальному спрощенню вимог до неї”, — пояснює Катков.
Торік Ірина Терех анонсувала, що компанія може робити до 100 ракет “Фламінго” на місяць. При цьому в Генеральному штабі ракету Fire Point характеризують стриманіше, ніж її далекобійні дрони.
Речник Генштабу
Дмитро Лиховій на презентації компанії повідомив, що бойові пуски “Фламінго”
почались навесні 2025 року. “Наразі ми говоримо, що це експериментальна зброя з
великим потенціалом розвитку, але її вдосконалення ускладнюється високою ціною
за один виріб та можливостями розробника”, — зазначив Лиховій.
Далекобійна крилата ракета "Фламінго", здатна літати на відстань до трьох тисяч кілометрів та нести бойову частину вагою понад 1000 кілограмів, на виробництві Fire Point, 18 серпня 2025 року. AP/Efrem Lukatsky
Технологія
Конкуренти Fire Point задумуються над питанням, як
компанія Штілермана отримала технологію, що дозволила їй побудувати спершу
крилату ракету, а тоді й балістичну.
“В Україні є чудове КБ “Південне”, яке мало
напрацювання і по ракетному паливу, й по двигунах, які можна було б використати
для створення крилатих і балістичних ракет. За чотири роки повномасштабної
війни “Південне” не зробило нічого, не увійшло до жодного стартапу. Таке
враження, що воно припинило існувати. Натомість на ринку з'являється компанія,
яка за рік створює крилату й балістичну ракети”, — каже співвласник однієї з
українських оборонних компаній Суспільному на умовах анонімності.
У “Південному” Суспільному повідомили, що підприємству
на час воєнного стану заборонено будь-яким чином коментувати свою діяльність і
порадили звернутись до Національного космічного агентства, якому підпорядковане
КБ. Там на запит Суспільного на момент публікації не відповіли.
Директор Асоціації високотехнологічних підприємств
“Космос” Павло Цюсьмак зазначив Суспільному, що Україна історично має значний
кадровий і конструкторський потенціал у ракетній сфері. Водночас більшість
інформації щодо таких програм непублічна, тому робити однозначні висновки або
порівнювати окремі проєкти на підставі відкритих даних було б некоректно.
Денис Штілерман не заперечує, що компанія використовує
напрацювання радянських та українських інженерів. За його словами, у Fire Point
працює, зокрема, інженер, якому 93 роки і який до пенсії працював на
“Південмаші”.
Один із проєктів Штілермана — створення “Цифрової
бібліотеки оборонно-промислового комплексу”, закритого електронного ресурсу, де
можна було б знаходити, а потім використовувати розробки, напрацьовані
українськими конструкторами у різні роки. Оператором бібліотеки Штілерман
пропонує зробити державний орган, а доступ до неї надавати лише оборонним
компаніям, які пройшли перевірку та працюють за держконтрактами.
“Те, що вже може бути відоме противнику, має бути
доступне своїм перевіреним виробникам, але в єдиному захищеному контурі”, —
наполягає Штілерман.
Він розповідає, що зараз конструкторська документація
зберігається в різних архівах, конструкторських бюро та на підприємствах.
Потрібні документи, креслення чи технологічний матеріал часто доводиться шукати
через людей та паперові фонди. При цьому частина документації існує в єдиному
паперовому примірнику чи зберігається без якісної цифрової копії, тож є ризик
її втратити.
“Підприємства втрачають місяці на відновлення того, що
вже було розроблено раніше: креслень, специфікацій, звʼязків між виробами та
вузлами”, — зазначає Штілерман.
За його словами, попри те, що президент Володимир
Зеленський схвалив проєкт "Цифрової бібліотеки”, задум досі не
реалізовано.
Власник компанії Fire Point Денис Штілерман під час розмови з журналістом Суспільного у травні 2026 року. Суспільне Новини/Максим Камєнєв
У квартирі на Грушевського
Інформація про те, що колишній бізнес-партнер
Зеленського Тімур Міндіч пов'язаний із Fire Point, з'явилася майже
одразу після того, як компанія презентувала “Фламінго”. Видання The Kyiv
Independent зазначало, що прямих доказів зв'язку Fire Point із Міндічем немає,
проте одразу кілька анонімних співрозмовників видання зазначили, що НАБУ вивчає
можливий зв'язок Міндіча з цією компанією.
Інформація підтвердилась після часткового оприлюднення
матеріалів операції “Мідас”, у рамках якої антикорупціонери підозрюють Міндіча
в організації злочинного угруповання, що заробляло на відкатах постачальників
НАЕК “Енергоатом” і легалізовувало кошти, зокрема, будуючи маєтки під Києвом, у
тому числі для Міндіча та Єрмака. Обидва свою провину заперечують.
Під час розслідування детективи НАБУ прослуховували
квартиру Тімура Міндіча в житловому комплексі “Грушевського, 9а” в центрі
Києва. Фрагменти цих розмов було оприлюднено слідством, а також
виданням “Українська
правда" та народними депутатами Олексієм Гончаренком (фракція
“Європейська солідарність) та Ярославом Железняком (“Голос”). Із них випливає,
що Міндіч щонайменше лобіював інтереси Fire Point перед Рустемом Умєровим, а
той асоціював цю компанію саме з колишнім бізнес-партнером президента.
Зокрема, 8 липня 2025 року Міндіч у себе в квартирі переконував Умєрова заплатити Fire Point за контрактами Міноборони.
“Треба
трошки, розумієш? Там же дві тисячі людей працює. Сьогодні треба закуповувати
двигуни. Ми ж не свій прибуток просимо, ми “оборотку” (поточні витрати компанії
— ред.) не витягнемо”, — жалівся в розмові Міндіч.
Умєров натомість заспокоював бізнесмена. Він запевняв,
що гроші на закупівлі продукції Fire Point передбачено в бюджеті та обіцяв, що
вони почнуть надходити за 10 днів. Він анонсував Міндічу 50-60 мільярдів
гривень фінансування із загальної суми у 311 мільярдів, на яку в 2025 році
держава мала закупити озброєння. Зокрема, запевняв Умєров Міндіча, держава
закупить 6500 далекобійних дронів FP-1 і придбає крилаті ракети FP-5.
“Так добре. Ми біжимо тоді далі”, — заспокоївся
Міндіч.
При цьому Міндіч суттєво перебільшував можливості
компанії. Він запевняв Умєрова, що Fire Point може виготовити сім тисяч
балістичних ракет на рік. Нагадаємо, через три місяці після цієї розмови
Генштаб не згадував про балістичні ракети від Fire Point взагалі, а крилату
ракету “Фламінго” називав експериментальною зброєю.
Міндіч з Умєровим обговорювали й інші можливості
залучення грошей для фінансування роботи Fire Point: кредит від державного
“Сенс банку”, відкриття експорту озброєнь і продаж частки компанії іноземним
інвесторам. Міндіч згадував про інтерес до компанії кількох інвесторів, зокрема
з Об'єднаних Арабських Еміратів. Умєров був залучений до перемовин із ними. Він
добре орієнтувався у вартості компанії та готувався до майбутньої розмови з
покупцем.
“Ти охнеш. Скажеш йому: "Ми нормальні й
бігучі". Він у курсі”, — переконував тоді міністра Міндіч.
Бізнесмен Тимур Міндіч. Скриншот із розслідування "Наших грошей"
Тимур Міндіч не коментував ці фрагменти розмов з
Умєровим. Суспільне надіслало запитання його адвокату Андрію Костенку. На
момент публікації редакція не отримала на них відповіді, але готова
опублікувати їх. Свою причетність до Fire Point бізнесмен не раз заперечував.
Прессекретарка Умєрова Діана Давітян зазначала,
що за час роботи на посаді той регулярно зустрічався з представниками та
лобістами інтересів оборонних компаній, оскільки відповідав за виконання
контрактів Міноборони.
Проблеми Fire Point Міндіч обговорював не лише з
Умєровим, а й зі Штілерманом. За чотири дні до розмови з міністром він
заспокоював офіційного власника компанії та обіцяв “вирішити проблеми”.
Штілермана непокоїла якась кримінальна справа, під час
розслідування якої правоохоронці допитали колишню голову Агенції оборонних
закупівель Марину Безрукову та посадовця ДССЗЗІ Сергія Перникозу. Марина
Безрукова відмовилась відповісти Суспільному, в рамках якої саме справи вона
давала свідчення. Сергій Перникоза на запитання Суспільного не відповів.
Натомість Міндіча більше непокоїло згадане вище розслідування НАБУ щодо можливого завищення цін на продукцію Fire Point. Він радив Штілерману не недооцінювати детективів бюро. Той у відповідь запевняв: детектив НАБУ, який вів це розслідування, нічого не питає в нього про людину, щодо якої свідчила Безрукова.
“Він питає якийсь Офіс президента. Його запитання
свідчать, що він взагалі не в курсі того, що відбувається”, — сказав Штілерман
Міндічу, згідно з оприлюдненою Гончаренком розшифровкою.
У розмові з Міндічем Штілерман згадав, що проблеми в
компанії почались після листів, які на початку 2025 року дехто “дядя Федя”
розіслав у всі правоохоронні органи. Про їхній зміст він не розповів.
У розмові із Суспільномим Штілерман зазначає, що це
лише фрагменти його розмови, яку він дійсно мав із Міндічем. Він наполягає:
листи до правоохоронців, про які йдеться в тій розмові, розсилав не Михайло
Федоров, а згадані раніше аудитори Держспецзв'язку Дробот і Пронін. Власник
Fire Point стверджує, що звернувся щодо них до СБУ.
Штілерман наполягає: непокоїло його саме розслідування
щодо можливого завищення цін. Точніше, що ВАКС у день його розмови з Міндічем
надав 16 детективам НАБУ, які розслідували цю справу, доступ до документації
Fire Point. Тож він дуже переживав, що буде “витік” про місце розташування
виробництва компанії, яка тоді ще не вийшла в публічну площину. Тому й просив
потенційного покупця частки у своїй компанії про допомогу. Як саме Міндіч мав
“вирішити” це питання, Штілерман не уточнив.
Ексміністр оборони Рустем Умєров під час форуму "Україна. Рік 2024", Київ, 24 лютого 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Покупець
На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради
Денис Штілерман 13 травня розповів, що
загалом у квартирі Міндіча він був щонайменше 10-15 разів. Вони обговорювали
можливий продаж Міндічу половини акцій Fire Point. Штілерман стверджує, що з
Міндічем він познайомився навесні 2024 року, коли Fire Point виграла
випробування Сил оборони.
“Весь київський бомонд пропонував гроші. Більш як 20
людей хотіли купити частку [у Fire Point], одним із них був Міндіч”, — сказав
Штілерман.
Він каже, що зі співвласником “Студії “Квартал 95”
його познайомив Ігор Хмельов — бізнесмен, який знав Міндіча понад 20 років. У
Fire Point Хмельов був менеджером міжнародних проєктів. Міндіч відвідав
виробництво й запропонував Штілерману 100 мільйонів доларів за частку в
компанії.
Приймати цю пропозицію Штілерман не поспішав і
перемовини з потенційним покупцем розтягнулись до серпня 2025 року. Тоді Міндіч
зробив свою останню пропозицію — запропонував майже 1 мільярд доларів. За
словами Штілермана, умовою Міндіча було, щоб його частку в компанії оформили
через третю особу як формального власника. Штілерман наполягає, що його
"не влаштувала ця людина". Її імені він не назвав.
Офіційний власник Fire Point стверджує: він відмовив
Міндічу в основному через те, що на той момент уже мав більш привабливого
інвестора: суверенний інвестфонд EDGE з Об'єднаних Арабських Еміратів
запропонував 760 мільйонів доларів за 30% акцій компанії.
Попри те, що угода не відбулась, вони з Міндічем залишились у приятельських стосунках і продовжили спілкуватись телефоном після того, як Міндіч восени минулого року виїхав до Ізраїлю. Підозри НАБУ в організації Міндічем злочинного угрупування, незаконному збагаченні та легалізації коштів не змінили думку Штілермана про нього.
“Нагадаю, що
презумпція невинуватості — головний правовий принцип”, — каже Штілерман і
додає, що сам був під слідством в РФ, де проти нього сфальсифікували кілька
кримінальних справ.
Те, що Міндіч лобіював інтереси компанії перед Умєровим, Штілерман пояснює його зацікавленістю в придбанні частки у Fire Point.
“На той час він хотів купити акції компанії. Тому, напевно, вважав, що
фактично вже має в ній частку, тож і намагався забезпечити виплату фінансування
на потреби виробництва, яке нам заборгували. Бо якби виробництво зупинилось, не
було б що купувати”, — пояснює Штілерман Суспільному, як він інтерпретує
розшифровку розмови Міндіча й Умєрова.
Міндіч запевняв його, що може розв'язати будь-які
питання, але на практиці це було не так, стверджує Штілерман. За його словами,
він просив потенційного покупця Fire Point допомогти створити згадану вище
“Цифрову бібліотеку ОПК”. Той навіть організував йому зустріч з Умєровим, але
бібліотеки так і не створили.
Не заперечує Штілерман і знайомства з іншими
фігурантами справи “Мідас” — зокрема, бізнес-партнером Міндіча Олександром
Цукерманом та Ігорем Фурсенком. Останній протягом певного часу працював у Fire
Point адміністратором. Крім того, він допомагав колишній дружині Штілермана та
його двом дітям безпечно виїхати з РФ, де вони мешкали до липня минулого року.
Працював у Fire Point і Ігор Хмельов, який згадується
на “плівках Міндіча” в контексті компанії і який, як ішлося вище, познайомив
Штілермана з Міндічем. За словами генконструктора Fire Point, Хмельов почав
співпрацювати з компанією у 2023 році й був працевлаштований там частково.
Однак згодом звільнився з основної роботи топменеджера у великій компанії та
зосередився на міжнародних проєктах Fire Point.
“Наприклад, данським проєктом наша компанія повністю
зобов’язана Ігорю як менеджеру: він усе організував, налаштував, провів усі
необхідні перемовини й зробив так, щоб ми змогли приступити до будівництва
заводу в Данії, — каже Штілерман.
За його словами, Хмельов звільнився 21 липня — в день,
коли медіа вперше повідомили,
що НАБУ готує Міндічу підозру.
ВАКС обрав запобіжний захід виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку (на фото в центрі). Він є фігурантом у справі про ймовірну корупцію в енергетиці. Київ, 12 листопада 2025 року. Суспільне Новини/Олексій Арунян
Що далі
Попри заклик Громадської антикорупційної ради при Міноборони принаймні частково націоналізувати цю компанію, жоден державний орган ініціативи не підтримав. На захист компанії стала частина українських зброярів, інша закликала всі сторони “дотримуватись законності”.
Fire Point продовжує постачати Силам
оборони далекобійні дрони FP-1 та безпілотники середньої дальності FP-2. Однак
її статус основного постачальника далекобійних дронів для Сил оборони скоро
може змінитись: Михайло Федоров, тепер міністр оборони, вже анонсував плани
закуповувати такі БпЛА на тендерах.
Час від часу Генштаб ЗСУ звітує про застосування
ракети “Фламінго”. Денис Штілерман запевняє: насправді випадків застосувань
цієї ракети набагато більше, ніж можна нарахувати у
відкритих джерелах. Він так і не продав частку в компанії фонду EDGE з ОАЕ: в
січні цього року угоду не погодив Антимонопольний комітет України. Він дав
потенційним учасникам час подати повторну заявку, але поки що відповідних
документів від них не
отримав.
Штілерман вважає, що пропозиція покупців більше не
актуальна. Після того, як компанія провела успішні
випробування балістичної ракети близького радіусу дії FP-7, він оцінює її
вартість у понад 5 мільярдів доларів.
Штілерман продовжує спілкуватися з Рустемом Умєровим, який після звільнення з Міноборони став секретарем Ради національної безпеки та оборони.
Нещодавно співвласник компанії повідомив,
що Умєров очолює з боку України проєкт Freya, який Fire Point розробляє
спільно з європейськими партнерами. Це проєкт зі створення єдиної
пан'європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Головна мета
Freya — перехоплення балістичних ракет.
Тим часом ракета “Фламінго” 10 червня уразила оборонний
завод у російських Чебоксарах, за тисячу кілометрів від кордону України.
Інженери та військові оглядають ракети "Фламінго" виробництва Fire Point під час передачі військовим у нерозголошеному місці в Україні, 4 грудня 2025 року. AP/Efrem Lukatsky
Комментариев нет:
Отправить комментарий