Компанію «Українська бронетехніка» багато років пов’язують з колишнім народним депутатом Сергієм Пашинським. Сам він, звичайно, такий зв’язок заперечує. Однак свідки на суді по справі нафтопродуктів Курченка, по якій судять екснардепа, підтвердили його вплив на підприємство.
Більше того, зараз з’ясувалось, що «Українська бронетехніка» має контракти з фірмою, чиї засновники занесені до санкційних списків РНБО України.
«Українська бронетехніка» була заснована ще у 2001 році. Щоправда, тоді вона мала назву «Укрглавпак» і займалась виготовленням пластикової тари. Все змінилось у 2016 році, коли в компанію завели людей Сергія Пашинського.
Зокрема Людмилу Петригу. За словами свідків, які виступали в суді над Пашинським у 2024 році, до «Української бронетехніки» Петрига працювала разом із сином екснардепа Антоном на олійному заводі у Слов’янську.
Ще одним співзасновником фірми є Олександр Кузьма. Він – племінник Миколи Кузьми, який раніше був помічником Сергія Пашинського у Верховній Раді.
Цікаво, що колишня керівниця управління забезпечення діяльності глави Адміністрації президента, яку тоді очолював Пашинський, Тетяна Блистів заявила на суді, що частина комплектуючих для автомобілів «Варта», які виробляє «Українська бронетехніка», закуповували в Росії.
Підтверджень цій інформації немає. Тим паче, що з кінця 2025 року за розпорядженням Кабміну доступ до даних про фірми, які працюють в оборонному комплексі, закритий.
Проте в судовому реєстрі вдалося знайти документ, згідно з яким «Українська бронетехніка» має контракти з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг».
В постанові Касаційного господарського суду від 9 квітня 2026 року говориться, що між АТ «СМНВО – Інжиніринг» та ТОВ «Українська бронетехніка» укладено договори поставки продукції оборонного призначення від 11.06.2024, від 22.11.2024, від 20.11.2024, які спрямовані на виконання державних контрактів. «АТ «СМНВО – Інжиніринг» залучений як співвиконавець до виконання державних контрактів у сфері оборони, що підтверджується листами ТОВ «Українська бронетехніка» та Головного управління контролю оборонних закупівель Міністерства оборони України», - додається у постанові.
В той же час, АТ «СМНВО – Інжиніринг» мало прямий зв’язок з державою-агресором.
Станом на серпень 2021 року одним із співзасновників підприємства був Володимир Володимирович Лук’яненко з паспортом РФ. Згодом його замінив батько – Володимир Маркович Лук’яненко, який є громадянином України.
В той же час у травні 2023 року Рада національної безпеки та оборони ввела санкції проти обох Лук’яненків та проти їхнього компаньйона з паспортом Росії Германа Цоя з корпоративної групи ГМС.
В кінці 2024 року Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення націоналізувати на користь держави майно Лук’яненків, в тому числі і АТ «СМНВО – Інжиніринг». Однак, слід звернути увагу, що ТОВ «Українська бронетехніка» має контракти з колишньою наполовину російською фірмою, заключені ще до прийняття рішення про націоналізацію.
З іншими контрактами в «Української бронетехніки також не все гладко. Міністерство оборони та Агенція оборонних закупівель систематично судяться з компанію через порушення термінів поставок. При чому суми цих контрактів сягають сотень мільйонів гривень.
Так, в одному з позовів Міноборони просить стягнути з фірми майже 425 мільйонів через порушення строків виконання зобов`язання за контрактом від 2023 року. Згідно з ще одним позовом Міністерство оборони судиться з «Української бронетехнікою» за 296,4 мільйони гривень. Причина – та сама.
Окрім того Агенція оборонних закупівель судиться з фірмою за 12,9 мільйонів відсотків по затриманим поставкам і 13 мільйонів пені по іншому договору, який «Українська бронетехніка порушила. Окремо компанія також має суди з Національною гвардією та військовими частинами.
Варто зауважити, що вказані судові документи – лише невелика частина проаналізованих справ. Через згадане вище розпорядження Кабміну про обмеження доступу, частина рішень по справам проти «Української бронетехніки» закрита.
ТОВ «Українська бронетехніка» була чи є співзасновником низки інших компаній. Зокрема, ТОВ «Толокунська діброва» та ТОВ «Толокунська рів’єра» у Вишгородському районі Київської області. Ці фірми займаються організацією дозвілля. Ймовірно йдеться про заклад відпочинку, адже село Толокунь розташоване прямо на березі Київського водосховища.
За збігом обставин у цьому ж селі має фірму родина Сергія Пашинського. Мова йде про ПРАТ «Жовтень», акціонеркою якого є дружина екснардепа Руслана. Фірма займається розведенням риби і веде рибне господарство.
До другого кварталу 2023 року акціонером компанії також був другий син Пашинського Артем. Приблизно з 2017 року Пашинський-молодший проживає в столиці ОАЕ Абу-Дабі. Він працює в аудиторській фірмі Ernst&Young.
Його дружина Олександра Пашинська трудиться першим секретарем з консульських питань посольства України в Об’єднаних Арабських Еміратах.
З останньої щорічної декларації Олександри Пашинської можна дізнатись, що з лютого 2024 року подружжя орендує квартиру в Абу-Дабі у житловому комплексі RDK Towers на березі затоки. Напроти будівлі розташований розкішний палац Qasr Al Bahr – рання резиденція правлячої родини Абу-Далі Аль Нахайян.
Квартира схожою площі, яку орендують Пашинські, може обходитись їм у 100 000 дирхамів, або приблизно 27 000 доларів на рік. І це без меблювання. Якщо ж вони винаймають апартаменти з фурнітурою, то їхня вартість буде ще вищою.
В останні роки помешкання в Абу-Дабі орендує Олександра Пашинська. А от раніше квартиру трохи більшої площі орендував молодший син колишнього нардепа Артем.
Артем Пашинський бере участь в марафонах Абу-Дабі на регулярній основі. Однак у графі національність чомусь вказує ОАЕ, а не Україну. Хоча з майже 100% упевненістю можна заявити, що він не має еміратського паспорту, а тільки вид на проживання.
У 2024 році НАБУ і САП назвали Пашинського справжнім власником «Української бронетехніки». В той же час у суді звучала інформація про закупівлю підприємством російських двигунів. Якщо поєднати це з тим, що компанія також має контракти з наполовину російським у минулому підприємством з підсакнційними особами – то картинка вимальовується вкрай сумна.
При тому, що підприємство від початку повномасштабного вторгнення є одним з найбільших імпортерів зброї. В чиїх кишенях може осідати прибуток? В тих, кого антикорупційні органи називають справжнім власником.
https://rozsliduvach.info
Комментариев нет:
Отправить комментарий