Перший заступник
парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і
корупцією депутат-нашоукраїнець Геннадій Москаль вважає, що зараз організована
злочинність почуває себе значно комфортніше,
ніж у часи президентства Леоніда
Кучми чи Віктора Ющенка. Про причини цього, а також про особливості боротьби із
корупцією, відбір опозиційних кандидатів та новий Кримінально-процесуальний
кодекс Геннадій Москаль розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
– Як
зараз живеться в Україні організованій злочинності та кримінальним авторитетам?
–Я б сказав, що набагато легше,
ніж було при Кучмі та при Ющенкові. Питання в тому, що сьогодні для них –
повний рай і повна свобода. Деякі області сьогодні повністю контролюються
кримінальними авторитетами, кримінальними угрупуваннями. І це не тільки я кажу.
– Контролюються через голів
облдержадміністрацій чи паралельно?
– Голів облдержадміністрацій,
мерів міст, голів райдержадміністрацій. Координують, керують ними і, будемо
казати, наставляють на шлях істинний кримінальні авторитети. Це визнав сам
Президент, коли дав доручення, після поїздки в Запоріжжя, розібратися з
кримінальною ситуацією, тому що група кримінальних авторитетів захопила там
владу. Таке в Миколаєві, в багатьох інших областях. У Сумах злодій у законі на
прізвисько (по-російськи «поганяло») Лєра фактично через своїх підлеглих
контролює всю область: губернатора, мера, голів районних державних адміністрацій.
Слухайте, такого не було за 20 років незалежності України.
– Чому спецслужби допустили до такої
ситуації? Очевидно, і міліції це стосується, а Ви – генерал міліції.
– Вибачте, а хто в міліції буде боротися з
організованими злочинними угрупуваннями, з організованими групами, зі злодіями
в законі чи кримінальними авторитетами? В міліції лишилися працівники, які
працюють 1-3 роки. Це діти. Після закінчення школи вони закінчили університет
чи академію МВС, прийшли, у них ще дитинство в голові. Їм би де за день
заробити пару копійок, щоб ввечері піти на дискотеку.
– Але ж є керівництво – не таке молоде, більш
досвідчене.
– Керівництво таке саме. Сьогодні вся система
правоохоронних органів – прогнила. Вся цілком корумпована. І людина рано
приходить на роботу з однією метою і цілий день думає, де заробити гроші, а не
як навести лад в суспільстві чи навести лад у державі. Тому такий сьогодні
контроль, така кадрова політика. При всій повазі до донецької землі, вона
сьогодні не може родити стільки міліціонерів і керівників правоохоронних
органів. Куди не глянеш – донецькі, донецькі й ще раз донецькі. Хай вони і
беруть всю відповідальність на себе. Я дивився сьогодні статистику: фактично
підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю вичерпали себе. Показники
впали. Удвічі менші, навіть порівняно з минулим роком.
– Але
ж багато порушено кримінальних справ за фактами корупції.
– Де? Покажіть.
–
Принаймні, звітують про це – про корупційні розслідування. Навіть цілий
Інститут соціології Національної академії наук викликали на допити.
– Інформаційний привід і направлення
кримінальної справи до суду – це дві великі різниці. Я можу вам сьогодні
авторитетно заявити, що 90 відсотків усіх корупційних правопорушень, про які
складено протоколи органами міліції, то є не більше, ніж голови сільських рад
або депутати сільських рад. І пов’язані ті справи з незаконною роздачею землі,
видачею якихось довідок фіктивних. Як правило, це – 90 відсотків усіх справ.
Хоча, по ідеї, 90 відсотків цих справ мали б бути на вищих керівників нашої
держави.
– Є ж справа голови Держфінпослуг Василя
Волги, вже передана до суду.
– Не плутайте боротьбу з корупцією зі
зведенням особистих політичних рахунків. Це є абсолютно різні речі. Якщо комусь
людина не догодила, під виглядом боротьби з корупцією…
– Це ви скажете і про керівника Держслужби
зайнятості, який теж за ґратами?
– А, вибачте, Партія регіонів, коли його
перезначала, не бачила, хто він такий?
– Але
ж реально викрили. І не попередня влада, а ця!
– Ой, я вас прошу. Якщо ми на одному цьому
пану Галицькому скажемо, що ми покінчили з усіма – мабуть, сьогодні
радіослухачі з нас будуть сміятися.
– І який Ви бачите вихід із ситуації?
– Жодна країна не поборола корупцію такими
методами, якими сьогодні бореться Україна. Спочатку ухвалюють закони, потім
через Конституційний суд їх пом’якшують. Явно бажання у влади боротися з
корупцією немає. Немає сьогодні політичної волі вищого керівництва держави.
– Тобто, вихід – переобирати владу?
– Зміна влади і прихід лідера, який би мав
політичну волю навести лад. Більше абсолютно нічого не треба.
– А чи не повториться історія з переходом
опозиційних депутатів у провладні? Ви ж зараз опозиціонер. До наступного
парламенту разом з опозицією йдете?
– Я прийшов разом з опозицією і сьогодні
разом з опозицією.
– Та
невже? Ви були і головою облдержадміністрації за Президента Кучми, і керівником
міліції.
– Якби ми сьогодні всіх звинувачували, хто
де робив…
– Я вас ні в чому не звинувачую. Просто Ви не
були в опозиції при Кучмі.
– При Кучмі опозиції як такої не було.
Опозиція при Кучмі почалася зі зникненням Георгія Гонгадзе. Це є початок
опозиції.
– Після того, як Тимошенко втратила владу,
багато з її соратників пішли на співпрацю з чинним Президентом.
– Я дуже радий, що воно так сталося. Знаєте
чому? Я сьогодні не міг би пережити, якби ці моральні потвори керували би мною,
якби Тимошенко стала президентом. Подивіться, хто пішов. Та не пішли ті, які
прийшли у партію за ідейними міркуваннями. Пішли ті, які хотіли дорватися до
корита через те, що Тимошенко стане президентом.
– Чи знову таких пристосуванців не набереться
критична маса?
– Критичної маси вже не буде. Зараз йде
проціджування через дуже рідке сито. Але ніхто не може сьогодні сказати, що
десь якийсь негідник не заведеться у тій чи іншій партії опозиційній. Але
сьогодні керівництво партій, виборчі штаби роблять все для того, щоб таких
негідників не було.
– Чи не повториться історія Ющенко-Тимошенко,
тільки тепер в ролі Ющенка – Яценюк?
– Ні. Такого не буде.
– На чому ґрунтується така Ваша впевненість,
що такого вже не буде?
– Іде дуже ретельний підбір. Ви
бачите, що до кожної людини сьогодні придивляються з різних позицій…
– Але я хотів би зауважити на амбіціях
Яценюка й Тимошенко.
– Повірте мені, що сьогодні не
до амбіцій і Тимошенко, яка перебуває в ізоляції, і Яценюку, якому сьогодні
потрібно не допустити зрадників до участі у виборах чи в партійних, чи в
мажоритарних. Бо це ж його авторитет, як і авторитет Турчинова. Тому що другий
раз уже виборці не пробачать. Якщо ви вже вдруге помилилися – що ви за лідери?
Сьогодні якраз ідеться про формування
якісного списку. Такого списку, який користується довірою у населення, який би
набрав 226 голосів, тобто абсолютну більшість, щоб мати можливість сформувати
більшість у Верховній Раді, вибрати спікера із числа опозиції, голів комітетів.
– Верховна Рада ухвалила новий
Кримінально-процесуальний кодекс. Цей кодекс написаний не зараз, а кілька років
тому. І один колишній урядовець розповідав, що свого часу, коли запропонували
цей кодекс за Президента Ющенка, то, серед іншого, проти був і Юрій Луценко. На
той час він був міністром внутрішніх справ, а ви були його радником. Це Ви йому
нарадили тоді бути проти Кримінально-процесуального кодексу? Бо зараз йому було
б значно легше, якби цей кодекс діяв.
– Йому було б легше? Та нікому не вірте!
Рішення приймаються не за Кримінально-процесуальним кодексом, новим чи старим.
– Принаймні, він би не сидів до вироку суду.
– Хто вам це сказав? Ніхто ні
за новим, ні за старим кодексом не скасовував судам взяття під варту людини.
– Але
під заставу можна було б вийти!
– А зараз що, не можна
випустити? Подивіться, Яценюк давав мільйон, партія зібрала мільйон, більше ста
депутатів – здається, 120 – звернулися в суд, що беруть його на поруки. Суд це
врахував?.. Новий Кримінально-процесуальний кодекс ніяк не може вплинути на
прийняття політичного рішення. По таких фігурантах, як Філіпчук, як Іващенко,
як Луценко, як Тимошенко не приймалося рішення у відповідності до
Кримінально-процесуального кодексу. Рішення приймалося в Адміністрації
Президента. Вирок там писався. Тому суддя тільки виконував технічні функції.
– Але
ж новий Кримінально-процесуальний кодекс передбачає зростання ролі судді. Тобто,
суддя більше вирішує, ніж зараз.
– Суддя вирішує стільки, скільки йому
дозволяє Адміністрація Президента. Ні менше й ні більше. Якщо він буде
вирішувати більше, то він завтра стане перед Вищою радою юстиції або перед
Вищою кваліфікаційною комісією суддів і знайдуть причини: чи за порушення
присяги, чи за порушення норм матеріального, процесуального права просто його
звільнити з роботи. І на тому буде все. Не вірте в доброго царя.
– І в конструктивний
Кримінально-процесуальний кодекс теж не вірити?
– Не вірте.
– А що тоді для пересічного громадянина
зміниться зі зміною кодексу?
– Я думаю кожен сидить вдома і дивиться, з
чого було б варто починати реформи. Мабуть, реформи варто було б почати з
житлово-комунального господарства. Але за ті реформи ніхто не береться, тому що
тут потрібні великі кошти.
– Невже кримінально-процесуальне
законодавство не треба змінювати?
– Потрібно змінювати. Але перед тим, як його
змінювати, спочатку треба було написати новий Закон «Про адвокатуру», новий
Закон «Про прокуратуру». Тому що в такому вигляді, в якому сьогодні існує
прокуратура, її немає в жодній країні світу. Треба реформувати Службу безпеки –
забрати від неї слідство, всяку організовану злочинність, боротьбу з
економічною злочинністю і зробити класичну контррозвідку, яка є у всіх країнах
світу. Далі реформувати всі правоохоронні органи. А потім уже ухвалювати
Кримінально-процесуальний кодекс.
– У нас корумпована вся ця система: і
правоохоронна, і судова. Тому деякі адвокати висловлюють таку думку: хабарі
тепер треба буде носити не прокурорам, а суддям. В цьому плані щось зміниться?
– Зміниться, якщо буде змагальність. Хто
сьогодні такий адвокат? Нехай на мене не ображаються, бо я теж маю свідоцтва
про заняття адвокатською діяльністю. І добре знаю: сьогодні адвокат – це той,
що бере гроші у свого підзахисного і несе їх судді. Це є посередник.
– Фінансовий посередник?
– Так.
Йому не треба знати: чи він буде виступати в суді за новим
Кримінально-процесуальним кодексом чи за старим. Все одно на сьогодні адвоката
в суді ніхто не слухає.
–
Новий Кримінально-процесуальний кодекс це вирішує?
– Не вирішує.
Комментариев нет:
Отправить комментарий