Уголовное дело главы Нацбанка": как "організатор схеми розкрадання державних коштів" смог спокойно сбежал за границу

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру ексголові Національного банку Кирилу Шевченку. Слідчі вважають, що він причетний до виведення 206 млн грн з державного “Укргазбанку”, який він очолював у 2014-2020 роках.

Про це стало відомо у день, коли Верховна Рада схвалила його відставку. Тепер банкір заявляє про політичний тиск, ймовірно, натякаючи на керівника Офісу президента Андрія Єрмака, з яким у нього дійсно склалися погані стосунки. Що означає ця історія та чи загрожує щось самому Шевченку?

Про підозру Кирилу Шевченко, який два дні тому оголосив про відставку з посади голови Нацбанку, посилаючись на проблеми зі здоровʼям, стало відомо вдень шостого жовтня. Цього ж дня Верховна Рада погодила його звільнення. У пʼятницю парламент з високою долею ймовірності призначить очільником НБУ екскерівника “Ощадбанку” Андрія Пишного. Президент вже вніс його кадидатуру на розгляд парламенту.

Слідство вважає, що Шевченко, будучи головою “Укргазбанку”, звідки він прийшов до НБУ у 2020-му, разом з підлеглими організував схему розкрадання коштів державної фінустанови. Вони, йдеться у справі, створили “прокладку” з кількох десятків фізосіб-підприємців, яким банк систематично платив комісію за наче б то агентські послуги із залучення клієнтів. Таким чином, стверджують детективи, протягом пʼяти років з банку витекло 206 млн грн.

Шевченко відкидає усі звинувачення посилаючись на регулярні перевірки Держаудитслужби та міжнародних аудиторів Baker McKenzie і Deloitte Touche Tohmatsu, які мали б помітити подібні фіктивні транзакції, каже банкір. “Реанімацію саме зараз справи, якій вже 3,5 роки і весь цей час вона так і не розслідувалась, я вважаю проявом політичного переслідування та зведення рахунків”, — написав він у Facebook, коментуючи звинувачення.

Хто фігурує у “справі Укргазбанку”.

За матеріалами розслідування, залучені “агентами” клієнти — державні компанії, які за рішенням уряду 2014 року мали перевести свої рахунки у державні банки. Частина ФОП, що працювали з банком у рамках цієї схеми, свідчать матеріали справи, були зареєстровані незадовго до початку співпраці з “Укргазбанком”, хоча до цього ці люди не вели жодної підприємницької діяльності.

Окрім Шевченка, в розслідуванні у якості підозрюваного фігурує Денис Чернишов, який працював на керівних посадах в Укргазбанку з 2010 року. З жовтня 2016-го по вересень 2019-го він був заступником міністра юстиції. 5,3 млн грн від “Укргазбанку”, стверджують слідчі, отримала його дружина Наталія Чернишова.

Підозру отримали і чинний голова правління фінустанови Андрій Кравець (перший заступник Шевченка до переходу останнього в НБУ), а також директор департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами “Укргазбанку” та його заступник. Їхні імена невідомі. 

Ще один фігурант — Микола Герасимюк. З 2010 по 2011 рік він очолював юридичний департамент “Укргазбанку”, а у 2014 році знов працював на керівних посадах в Генпрокуратурі. Герасимюк та його дружина Катерина, за даними розслідування, отримали від банку на двох майже 19 млн грн.

Чи дійсно у цієї історії є корені повʼязані з Офісом президента?

Яка роль Офісу президента у історії з підозрою Шевченку

НАБУ дійсно займалося розслідуванням справи по розкраданню коштів у Укргазбанку понад три роки, а заяви Шевченка про політичний тиск зроблені не на порожньому місці.

Співрозмовники Forbes підтверджували слова банкіра про проблеми зі здоровʼям, однак у його відставки була й інша причина — тривалі важкі стосунки з керівником Офісу президента (ОП) Андрієм Єрмаком.

Конкретні розмови про відставку Шевченко почалися ще на початку вересня, розповідає на правах анонімності один з юристів із команди ОП. До останнього часу розслідування НАБУ могло бути лише важелем тиску на Шевченка, додає він.

Ситуація змінилася після призначення наприкінці липня спеціального антикорупційного прокурора Олександра Клименко. Слідство перебувало на фінішній прямій ще на початку 2022 року, не вистачало тільки очільника САП з повноцінними повноваженнями, каже на правах анонімності співробітник антикорупційної організації, знайомий з перебігом слідства. 

 Ця історія могла стати вирішальним фактором, через який голова НБУ добровільно пішов у відставку. Офіс президента та сам Шевченко були проінформовані про ймовірне вручення підозри, стверджує співрозмовник із антикорупційних структур. “Ніхто у Офісі не хотів, щоб подібні речі були публічно повʼязані з чинним керівником Нацбанку”, — каже співрозмовник серед консультантів ОП.

Наразі Шевченко знаходиться за кордоном на лікуванні. У своєму facebook-дописі, він не зазначив чи планує повертатися до України. На момент публікації банкір не відповів на повідомлення кореспондента Forbes у WhatsApp з проханням прокоментувати звинувачення.

Відсутність ексголови НБУ в Україні на момент вручення підозри — не випадковість, вважає співрозмовник в антикорупційній організації, натякаючи на те, що ОП, вірогідно, не був проти відʼїзду Шевченка за кордон.

Що загрожує колишньому голові НБУ

Шевченку інкримінують одразу кілька статей — розкрадання майна в особливо великих розмірах використовуючи службове становище, підробка документів, організація та вчинення злочину групою осіб. Лише за першим пунктом Шевченку, у разі доказу його провини, може загрожувати від 7 до 12 років позбавлення волі, плюс заборона обіймати посади терміном до 3 років та конфіскація майна.

Проте висновки щодо його реальної провини передчасні. Слідчі мають довести справу до розгляду у суді. “Зараз головне завдання слідства — навіть не довести провину, а надати достатню кількість фактів, які б обґрунтовували підозру”, — каже заступник голови антикорупційного комітету та нардеп від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин. 

Відсутність Шевченко в країні може затягнути цей процес, каже співрозмовник з антикорупційної організації. “Фактично, справа буде розглядатися не з Шевченко, а з його адвокатами”, — пояснює він. 

Іра КРИЦЬКА, Ольга ГОРДІЄНКО

Forbes-Украина

2

Эксглава НБУ Кирилл Шевченко заявил о политическом давлении во время его пребывания в должности и прокомментировал оглашение ему подозрений от САП и НАБУ. Об этом он написал на своей странице в Facebook.

Он пояснил, что когда объявил свое решение уйти в отставку, осознавал ответственность за финансовую стабильность и репутацию страны накануне сверхважного заседания Совета МВФ (7 октября) и потому решил назвать лишь одну из причин отставки — ухудшение состояния здоровья.

"Я не стал говорить о почти двухлетнем политическом давлении, которое усилилось накануне моего решения и, собственно, обусловило серьезное ухудшение проблем со здоровьем. Я не был удобным Главой Национального банка", - написал он.

Бывший глава Нацбанка поделился, что информация об объявлении подозрения стала для него неожиданной. Об этом он узнал из СМИ, находясь за границей на лечении.

"Официально заявляю: озвученные правоохранителями "выявленные факты" являются результатом преждевременных выводов, сделанных на основе поспешных и недоказанных суждений. Я готов отвечать за каждую свою подпись! Поскольку каждое соглашение, заключенное Укргазбанком при моем руководстве, было на 100% рыночным", – заявил он.

Возобновление расследования по более чем трехлетнему уголовному делу именно сейчас Шевченко считает проявлением политического преследования и сведением счетов и говорит, что сам факт дела периодически использовался для репутационных атак на него.

"Таким образом, меня пытались — но безрезультативно, — склонить к решениям, которые я считаю вредными для финансовой стабильности государства и угрозой для институциональной независимости НБУ. Существуют другие факторы, прямо свидетельствующие о внепроцессуальной природе такого преследования, но сегодня я о них говорить не буду. Занимаюсь формированием своей правовой позиции по этому вопросу", – резюмировал он.

В четверг, 6 октября, Верховная Рада уволила Кирилла Шевченко с должности главы Национального банка Украины.

В этот же день Национальное антикоррупционное бюро и Специализированная антикоррупционная прокуратура сообщили о подозрении в противозаконных действиях главе Национального банка Кириллу Шевченко в период его руководства "Укргазбанком". Следствие считает, что должностное лицо причастно к хищению более 200 миллионов средств государственного банка.

Во вторник, 4 октября, источники ЭП сообщали об увольнении главы НБУ по собственному желанию. Позже Кирилл Шевченко подтвердил свое решение уйти в отставку, связывая это с проблемами со здоровьем.

3

НАБУ объявило в розыск экс-главу НБУ Шевченко

Национальное антикоррупционное бюро объявило в розыск трех должностных лиц “Укргазбанка”, причастных к хищению более 200 млн грн, среди которых экс-глава Нацбанка Кирилл Шевченко. Об этом сообщает пресс-служба НАБУ.

“Речь идет об экспредседателе правления “Укргазбанка”, одном из заместителей “Укргазбанка” и заместителе директора департамента по работе с корпоративными вип-клиентами этого госучреждения”, — отметили в Бюро.

В ведомстве пояснили, что о подозрении им сообщили еще в начале октября, однако в специальном порядке, поскольку местонахождение этих лиц было неизвестно. С тех пор подозреваемые игнорировали вызовы к следователю, из-за чего они были объявлены в розыск.

4

Суд арестовал имущество бывшего главы НБУ

Имущество бывшего главы Национального банка Украины Кирилла Шевченко арестовано. Об этом сообщают “Украинские новости” со ссылкой на источник в правоохранительных органах.

По словам этого источника, имущество Шевченко арестовано по решению суда. При этом он не уточнил, о каком имуществе идет речь.

Напомним, что по поводу Шевченко НАБУ ведет расследование — ему объявлено подозрение о незаконном выводе средств.