воскресенье, 26 марта 2023 г.

ДОГРАВСЯ. За що заступник начальника Департаменту Генпрокуратури отримав 9 років в’язниці


Вищий антикорупційний суд днями ухвалив вирок у колись нашумілій справі про розкрадання вилученого майна гральних закладів заступником начальника Департаменту Генпрокуратури Дмитром Сусом. Свого часу Дмитро Сус розслідував багато резонансних справ

вручав підозру на вулиці ексзамгенпрокурора Віталію Каську, зайшов із обшуком у кабінет голови Апеляційного суду міста Києва Антона Чернушенка, займався зникненням ексголови правління «Нафтогазвидобування» Олега Семінського, зазначає «Судовий репортер».

Присмерк його багатообіцяючої кар’єри відбувся у розпал міжвідомчої боротьби Національного антикорупційного бюро і Генеральної прокуратури.

Навесні 2016-го в Дерпартаменті ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки зареєстрували провадження про імовірне вимагання керівником НАБУ Артемом Ситником хабара в 1 мільйон доларів.

Паралельно НАБУ також почали розслідування за фактом, що слідчі Департаменту ГПУ ведуть незаконне візуальне спостереження за фізичними особами. А керівник цього Департаменту Володимир Гуцуляк набув у власність значні активи, законність набуття яких не підтверджується доказами, зокрема земельні ділянки, квартири в Хмельницькому та Києві, нерухомість у Чехії та Іспанії. Перевірялися відомості, що керівник Департаменту одержав 1,35 млн доларів неправомірної вигоди. Тоді в поле зору потрапив і заступник керівника Департаменту Дмитро Сус, якого помітили за кермом AUDI Q7, зареєстрованим на бабусю. А в квітні 2017 детективи узялися розслідувати розтрату і привласнення посадовцями ГПУ майна, вилученого під час обшуків.

Конфлікт став публічним у серпні 2016-го, коли представники Департаменту ГПУ виявили стаціонарний пост спостереження за своїми співробітниками — конспіративну квартиру НАБУ і затримали двох працівників Бюро. Заступник керівника Департаменту Дмитро Сус вирушив до НАБУ із наміром провести обшук у цій справі. У вересні 2016-го трьох співробітників Департаменту, серед яких Сус, було відсторонено. 

26 липня 2017-го  Дмитра Суса затримали в аеропорту «Бориспіль», коли той прямував до Туреччини на сімейний відпочинок. За пару годин до цього Сус опублікував у Фейсбуці фото літака і працівники НАБУ не спізнилися. 

Колишнього слідчого звинуватили в недекларуванні користування автівкою, оформленій на бабусю, і привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем — готівки і грального обладнання та меблів, вилучених за трьома адресами в Києві, де начебто працювали незаконні казино:

  • 16.01.2016 під час обшуку в ресторані «Царь» та готелі «Дружба» на бульварі Дружби народів Сус відшукав та вилучив 9 025 доларів, 54 878 грн і 137 782 грн. У подальшому вказані грошові кошти колишній слідчий начебто не облікував і привласнив.
  • 20.01.2016 під час обшуку на вулиці Володимирська, 97-37 Сус вилучив і привласнив ще 8 600 гривень;
  • 15.04.2016 під час обшуку в ресторані по вул. Набережно-Печерська дорога,5 Сус начебто заволодів відеореєстратором невстановленої марки, моделі та вартості, з якого начебто вийняв жорсткий диск і узяв собі і потім використовував для прихованої відеофіксації у своєму кабінеті.

30 жовтня 2016-го у місті Києві «за посередництвом невстановленої фізичної особи» Сус за $10 тис. начебто продав гральні автомати, чотири столи для гри в рулетку, сім столів для гри в покер, ігровий стіл на ніжках, п’ятнадцять барних стільців, металеву статую жінки та інші речі, раніше вилучені на обшуках в Білій Церкві

Покупцем виявився такий собі підприємець Якубик, який розповів суду, що познайомився із Сусом, тому що він проводив обшук у нього вдома, а потім у його друзів, зазначаючи в ухвалах на обшук, що власником усіх приміщень є Якубик і там працюють нелегальні казино. Якубик повідомив, що куплені гральні автомати і меблі йому доставили і він збирався використовувати їх у Грузії, в Батумі, де організовував гральний бізнес. Гроші він передавав Сусу через його помічника і навіть впізнав його і назавав детективу НАБУ. Однак у матеріалах справи ім’я цього чоловіка так і не фігурувало, оскільки інших доказів його причетності не знайлося.

Якубик говорив суду, що інше вилучене майно не повернуте до сих пір. Під час одного обшуку працівники ГПУ забрали близько 100 тис доларів США, а в протокол вписали 27 чи 17 тис доларів. Він вважає, що у Суса був такий бізнес «хлопать зали» і потім продавати гральне обладнання.

У матеріалах справи є висновок службового розслідування, в якому дається негативне оцінка роботі слідчих ГПУ у справі щодо нелегальних казино:

«Досудове слідство здійснено на вкрай низькому професійному рівні. Замість вжиття відповідних заходів до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, збирання належних і допустимих доказів, розслідування звелося лише до хаотичних обшуків, вилучення майна і грошових коштів.

…з грудня 2015 по квітень 2016 років слідчими, прокурорами… до Печерського районного суду міста Києва направлено понад 50 клопотань щодо обшуків за місцями зайняття гральним бізнесом, проживання Якубика

На підставі ухвал слідчих суддів з 16.01.2016 по 15.04.2016 слідчими ГСУ і Департаменту проведено щонайменше 18 обшуків:

…Після завершення обшуків Сус або слідчі і прокурори за вказівкою Суса без належних правових підстав, за відсутності договорів, передавали вилучене майно невідомим особам, їх особистості належним чином не встановлювали, не перевіряли, дані цих осіб, місце зберігання речових доказів до більшості протоколів обшуків не вносили».

У судовому засіданні допитувався свідок, який працював прокурором відділу прокуратури міста Києва. Кримінальне провадження щодо незаконного заняття гральним бізнесом надійшло до нього у вересні 2016 року і він був старшим групи прокурорів. Свідок розповів, що матеріали отримав без речових доказів. Він не бачив судової перспективи по жодному епізоду справи: свідки допитані формально, не встановлено хто причетний до злочинної діяльності, відсутні речові докази, які можна було б направити на експертизу.

Сус як керівник органу досудового слідства мав організовувати, перевіряти та відповідати за схоронність вилученого майна та речових доказів.

У засіданні його запитували, чи знає він про наказ генпрокурора, яким прокурорів збов’язували двічі на рік перевіряти зберігання речових доказів, а керівників органів досудового слідства — раз у квартал. Сус відповів, що із цим наказом не знайомий і додав: «В нас працівники діляться на буквоєдів і тих, які ходять по землі. Я ходив по землі».

Обвинувачений Сус намагався перевести стрілки на старшого слідчого ГПУ Сергія Павловського, якому він у лютому 2016-го передав справу по гральних автоматах і який без зауважень її прийняв. Вилучені гроші, мовляв, зберігалися у картонній коробці у приміщенні Департаменту, і зникли, бо Павловський не виконав його вказівку передати їх як речові докази новому органу досудового розслідування — ДФС. Сус відверто заявив, що Павловський сам нібито був нечистий на рук і міг розпорядитися майном.

Павловський у судовому засіданні повідомив, що Сус хоч і призначив його керівником слідчої групи, але сказав, що сам продовжуватиме розслідування. І тому жодних матеріалів справи або цінностей йому передано не було. У цьому провадженні він провів лише один обшук, а в інших за вказівкою Суса лише складав протоколи обшуку, тобто Сус проводив слідчу дію, а він для оперативності і зручності все занотовував та фіксував. Сус фактично контролював справу, а всі інші слідчі в Департаменті за його вказівками займалися технічними питаннями, такими як: підготовка клопотань до суду, формування довідок, складення протоколів та інше. Коли він став старшим слідчим у кримінальному провадженні, то спілкувався з Сусом, щоб той передав всі матеріали справи йому, але на це Сус відповідав, що різниці немає, оскільки він тільки формально буде старшим слідчим. Щодо речових доказів Сус йому говорив, що вони перебувають у різних місцях і він сам їх збере і потім передасть. 

Взагалі із показань Суса вбачається, що крадіжки на обшуках не були рідкістю. Він сам розповів випадок, що наприкінці січня 2016-го проводив обшук у «Прем’єр Палас» і наступного дня його викликав заступник гепрокурора і дав флешку, де було відео з цього обшуку як людина викрадає планшет і ноутбук: «пакує в чемодан і уходить». Йому сказали розібратися із цією ситуацією. Того ж дня до Суса приїхав директор «Прем’єр Палас» і пообіцяв «не роздувати нічого», але щоб віддали ноутбук, бо там є важливі документи. Виявилося, що крадієм начебто був понятий СБУ, який вже встиг ноутбук продати. Після  цього Сус іноді вмикав співробітникам відео з цього обшуку і попереджав слідчих, щоб такого більше не повторювалося.

Але, якщо зі зникненням речових доказів в ГПУ ще наче намагались якось боротися, то торгівлю ними, схоже, сприймали спокійніше. Сус пригадав, як одного разу в них купили речові докази із казино.

— На перекурі Гуцуляк викликає мене… Каже, в нас був обшук на казино «Тарас Бульба» на Нивках. Каже, там людина готова заплатити 20, треба йому повернути майно. З того обшуку поки ми зайшли вони самі собі столи пошкодили, привели в непридатність. Я йому кажу: «Казимирович, або вам десь мають дати хабар, бо там нема за що платити такі гроші. Є розуміння якесь, що коштує, що не коштує». Кажу, ну що за брєд. «Нє, ти там подивися, ти там розберися».

Але наступного дня Гуцуляк сказав, що власники казино домовилися зі слідчим і вже все добре. Сус ніби сильно здивувався і покликав слідчого Павловського і той, за його словами сказав, що забув, а в нього справді «пятьорка вже лежить в коробці з-під бумаги під столом», але він забув про неї сказати». Переповідаючи це Сус не міг стримати сміху: «20-ку Гуцуляку давали. Павловський за пятьорку рішив». У подальшому Сус запропонував взагалі звільнити Павловського, але його тільки понизили в посаді

Сус зізнається, що гральне обладнання, вилучене в готелі і ресторані на бульварі Дружби народів, також захотіли купити.

— В середині квітні [2016] на поверсі до мене опер один із СБУ підходив. Каже: «Діма, я говоріл с собствєнніками казіно. Оні готови платіть каждий мєсяц по пятьоркє, чтоб ми їх не трогали і вєрнулі вєщі. Єслі ти даєш добро». Я дьорнув Зубцова і Павловського, щоб з есбеушного складу все по актам переписали і все одно куда, але щоб його там не було. І в повному обсязі переїхало на Білогородку. Вже тоді почалося разброд и шатание за те, щоб повертати майно… Він не так настаював на продажі, як на кришуванні ігорного бізнесу. Є предложение від власників казино і паралельно будемо їх кришувати.

Зрештою, Сус стверджує, що подібне відбувалося і по гучній справі щодо викрадення ексголови правління «Нафтогазвидобування». А саме, що частину матеріалів справи «продали» підозрюваному Юрію Єриняку, на прізвисько Молдаван, якого вважають організатором викрадення Семінського. 

— Гуцуляк ще в листопаді 2016 року з тої справи «продав» Range Pover. В Єриняка було вилучене майно, Range Pover,  машини. Вони взяли половину справи в цей Range Pover засунули. Через Печерський суд зробили повернення майна. Віддали Range Pover і щасливо. А чого тут дивуватися за ігрові апарати, якщо там… Торгували на рівнях від і до.

Всі ці суми, які вказані в [обвинувальному] акті — якось ну настільки воно не цікаво. Я можу розумом більше заробити. При вас можу тут… (після звільнення з ГПУ він займається майнінгом криптовалюти — ред.) Мені не треба когось обдирати. Світ неідеальний і якщо були бідніші люди, які із грязі в князі прорвалися… Людина — це слабка істота. І якщо комусь гроші засліпили… На прикладі [Павловського] — він за 5 тисяч продав казино. Ну то що?! Є люди, яких не виправиш. Я не брав ні одну з цих сум… Я не купив собі ні квартиру, нічого.

Справи щодо казино, зі слів Суса, не були для нього пріоритетом і вже з середини лютого 2016-го там працювали інші слідчі, бо він працював у так званих секретних провадженнях. «Це ті про які, грубо кажучи, знав генеральний прокурор, зам і я. Це Касько, Сакварелідзе, виділення допомоги  ну, ми їх грантоєди називали, грантоїдське привласнення коштів, Саакашвілі, Ситник. На той момент вони були секретні, ніхто не знав чим я займаюсь. Гуцуляк навіть не знав», — пояснював він.

Сус

Суддя констатує, що Сус дійсно займався резонансними кримінальними справами, мав значний досвід і обіймав високі посади в прокуратурі.

— Завдяки чому ви добилися такої довіри у вашого керівництва? — запитав суддя Галабала

— Завдяки своїй бездоганній репутації, напевно. Завдяки тому, як я розслідував справи до цього. Ніхто в житті… Ні вони не найшли… Навіть та сама справа по «Нафтогазвидобуванню». Працівники НАБУ неодноразово приїжджали до Єриняка – той що організував викрадення, щоб він дав покази. Вони зверталися до адвоката Федура, який був захисником Молдавана, щоб він якимось чином дав на мене… Там є лист, можете подивитися (каже Сус, киваючи на суддівський стіл — ред.). Я вважаю, це показник. Якщо з тої сторони людина, яка рік через мене провела в СІЗО… Навіть від них не було негатива ніякого.

— Як тоді узгоджується ваша ця бездоганна репутація з тим, що кримінальне провадження, за яке ви були відповідальні, десь пропали гроші, які мали статус речових доказів?

— На момент, коли я справу передавав Павловському, я, щоб не зійшов з цього місця, що гроші були. В нас не було такого покарання, щоб йти кудись до когось жалітися, справу порушувати. В нас офіцерський суд був і ми іншим чином вирішували питання з крадіями і всі знали, що є порядок. Ці гроші, я вам даю гарантію, що ці гроші були… Ці гроші пішли конкрентно, моя думка, моє переконання… Його не стало… як почали працювати з Павловським. Можливо, і після обшуків його не стало. Я не знаю. Но я впевнений, що воно були до моменту, як почали розбазарювати справу. 

— Розбазарити? — перепитав суддя.

— Продати — пояснив Сус.

— А чого так трапилось, що цю справу хтось вирішив розбазарити?

— Ваша честь, чого так трапилось?! Можливо, Сергій Мар’янович [Павловський] — він з більш біднішої сім’ї? От ви дивуєтесь грошам… Я знаю, що він хвалився, що звідкись мікроволновку там притягнув. А ви дивуєтесь 10 тисячам доларів. Ну я не знаю! Тут чоловік радіє, що він мікроволновку додому вкрав і диван. В нього зарплата — тисяча доларів, 30 тисяч гривень на той момент було.

— Хто Павловського переманив з Хмельницького в Київ?

— У житті, як на довгій ниві. Я переманив Павловського. Я знаю, що я зробив. Я не піду зараз застрелитися.

— Чому ви не позакривали всі хвости? Ви ж знали, що при вашій кількості опонентів чи ворогів можуть поставити ці запитання. Чому ви не сіли з вашими підлеглими і не сказали: «Значить так, по кожному провадженні пройшлися і подивилися, де до мене можуть поставити запитання, а де все гаразд». У вас не було такої ідеї? Враховуючи ваш великий досвід як слідчого, фахового юриста?

— Я не розумію, з ким я міг сідати?! З Павловським, який мене хотів «убити»?! Є поняття «списаний льотчик»…

— На «списаних льотчиків» люблять багато що вішати. Я думаю, ви також це розуміли. Що вам треба вийти ідеально чистим з усіх ситуацій.

— Я на той момент навіть уявити не міг, що мене можуть питати за справу, яка після мене двома слідчими розслідувалася… Я не думав, що комусь стане мозку взяти бабки і положити в собі в карман… Я просто навіть не починав думати в цьому напрямку, що таке може бути… Це пиль у морі на фоні того, що я розслідував… НАБУ, де тільки можна було, по всім моїм справам ситом пересіяли.

Дмитро Сус протягом всього періоду слідства і судового розгляду свою провину не визнавав. На його думку, це кримінальне провадження було помстою НАБУ, оскільки його Департамент розпочав раніше розслідувати кримінальні провадження проти НАБУ, зокрема щодо керівника Бюро Артема Ситника. 

— Я живу собі спокійним життям і взнаю, що мене хочуть “вбити”. Я перший раз в такій ситуації… Повірте, коло спілкування яке було, ви розумієте. Будь-кому кажу: привези 10 тисяч, 100 тисяч, мільйон. Ви думаєте не привезли б 10 тисяч доларів? Я думаю, що привезли б, якщо я сказав, що вони мені потрібні…  Одне діло, коли тебе супроводжує «Альфа», бо десь якась міфічна погроза, бо десь ми з Молдованом посварилися в судовому засіданні… І друге діло, коли тобі план викатують, приносять і розказують, де що подетально має робитися. Де батьків хату, де ще щось… Тут трохи по-іншому. Хай вони будуть 300 раз злодіями і бандитами. Але є ще кодекс бандитський, де не можна переходити і сім’ю ніхто не трогає ніколи. Такого кодексу ми дотримувалися. 

У «Прем’єр паласі» я Недзельського врятував (ред. Андрій Недзельський, Нєдєля — кримінальний авторитет, злодій у законі). Його там з криші мали вже скидати. Вивели, врятували життя чоловікові. Потім він так само послугу… Я був в Індії, в поїзді їду, мені дзвонять з Києва. В нас була справа ще по Морді львовському (Вова Морда — львівський кримінальний авторитет). Морді вже доложили, що ми його мали затримати і в дворі розстріляти, і я таку дав вказівку. 

Я це в Індії взнаю і Недзельського набрав, кажу: «Андрій, я вибачаюсь, що така ситуація. Але Морді вже доложили, що я його маю вбити. Давайте не будемо мене “вбивати”. Давайте, я приїду, бо ви не перші в очереді, хто мене захоче. Сядемо розрулимо цю ситуацію». Повірте, було всьо, що угодно, но не Якубик з грішми.

* * 

Епізод із бабусиною AudiQ7 із Суса зняли ще в 2021 році, коли Конституційний суд визнав статтю 366-1 Кримінального кодексу неконституційною.

Також суд визнав необґрунтованим епізод із привласненням відеореєстратора невстановленої моделі. Допитані свідки стверджували, що Сус приїздиав на місце обшуку, але не бачили, щоб він щось виносив із приміщення. Водночас сторона захисту представила інформацію про телефонні з’єднання, що Сус у той день за цією адресою взагалі не фіксувався. У протоколі обшуку чи в інших документах не згадується, що він був присутній під час цієї слідчої дії. 

Водночас суд пояснив, що це не виключає привласнення і використання Сусом накопичувача із цього відеореєстратора для фіксації та зберігання аудіо та відеоінформації з камер спостереження у своєму службовому кабінеті. На жорсткому диску поверх відео із казино записувалися події із кабінету Суса. 

Усі інші звинувачення визнано доведеними. У висновку суду зазначається, що збагачення за рахунок вилученого при обшуках майна було звичайною діловою практикою працівника Генпрокуратури. 

Зрештою, Сус сам розповів, що схоже поводили себе і його колеги. А саме, що інший слідчий нібито за «пятьорку» продав майно, а він, будучи керівником, не перевірив цей факт, не ініціював службове розслідування.

За сукупністю епізодів колишнього посадовця ГПУ засудили до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна. З метою профілактичного впливу йому на 3 роки заборонили обіймати посади у судах, правоохоронних органах і адвокатурі. 

Суса не арештували в залі суду. Він залишається на волі до набрання вироком законної сили, маючи можливість оскаржити рішення суду.

Ірина Салій,  опубліковано у виданні «Судовий репортер»

Комментариев нет:

Отправить комментарий